За даними Державної служби статистики, у першому півріччі 2026 року обсяг освоєних капітальних інвестицій в Україні становив 307,9 млрд грн, що на 9,9% перевищує показник відповідного періоду 2025 року. Переважну частину цих вкладень підприємства фінансують самостійно, що безпосередньо визначає вимоги до обґрунтування інвестицій. У 2025 році власні кошти підприємств забезпечили 71,2% капітальних інвестицій, тоді як банківські кредити лише 5,1%, свідчать підсумкові дані Держстату.
Водночас умови здійснення капітальних вкладень у 2026 році помітно ускладнилися. Номінальний приріст капітальних інвестицій практично дорівнює прогнозованому Національним банком України (НБУ) рівню інфляції, а ціни на будівельно-монтажні роботи (БМР) у серпні 2026 року зросли на чверть у річному вимірі. Після рішення НБУ від 17 вересня 2026 року облікова ставка становить 16%, тож кожна гривня інвестиційного бюджету забезпечує менший приріст потужностей, а помилки в розрахунках коштують власникові дорожче.
За таких умов техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) стає ключовим інструментом контролю капіталу, оскільки саме власник здебільшого водночас фінансує проєкт і ухвалює щодо нього рішення. Банки, міжнародні фінансові організації (МФО) та державні програми доповнюють ТЕО інвестиційного проєкту власними формальними критеріями. Відтак ключове питання полягає в тому, які докази має містити обґрунтування, щоб власник, інвестиційний комітет і кредитор схвалили проєкт у 2026 році.
Капітальні інвестиції розглянуто відповідно до методології Держстату як витрати на створення, придбання та поліпшення активів довгострокового використання. Квартальні дані наведено без урахування малих підприємств, у гривні та в номінальному вираженні, а перерахунок у долари США здійснено за середньорічним курсом. Під ТЕО в статті розуміють інвестиційне обґрунтування (feasibility study), що відрізняється від однойменної стадії будівельного проєктування.
Джерело: Держстат, дані за 2024 рік, за 2025 рік і за перше півріччя 2026 року, оцінка за 2026 рік UA Consulting
Структура фінансування капітальних інвестицій та її вплив на вимоги до ТЕО
За даними Держстату, оприлюдненими в березні 2025 року, у 2024 році обсяг капітальних інвестицій без урахування малих підприємств зріс на 35,1%. У 2025 році темп приросту сповільнився до 25,2%, а в першому кварталі 2026 року знизився до 5,1% порівняно з відповідним періодом попереднього року, свідчать оперативні дані статистики. У другому кварталі динаміка прискорилася, однак приріст за підсумками півріччя вже співмірний із прогнозованим рівнем інфляції на поточний рік.
Річні дані Держстату, оприлюднені в червні 2026 року, характеризують обсяг вкладень значно вищою величиною. Згідно з річною статистикою, у 2025 році капітальні інвестиції становили 893,6 млрд грн, а їх приріст сягнув 20,3%, причому розбіжність із квартальним рядом, імовірно, зумовлена ширшим охопленням підприємств. Для 2022 року Міністерство економіки наводило обсяг 409,7 млрд грн в огляді інвестиційної діяльності, проте зіставність цього значення з чинними рядами у вивчених джерелах не підтверджено. З огляду на це динаміку в статті подано за квартальним рядом, який забезпечує зіставність даних від 2023 року, тоді як порівнянної величини за 2021 рік віднайти не вдалося.
Оцінка UA Consulting на весь 2026 рік, відображена на графіку, у перерахунку за середньорічним курсом, закладеним у Бюджетну декларацію, відповідає приблизно 16,6 млрд доларів США. Розрахунок ґрунтується на припущенні, що в другому півріччі 2026 року обсяг капітальних інвестицій зросте відносно другого півріччя 2025 року тим самим темпом, що й у першому півріччі. Отриманий приріст майже дорівнює прогнозованій НБУ інфляції та помітно поступається темпам подорожчання БМР, а отже, фізичний обсяг вкладень у будівництво, імовірно, не збільшується. Точніше оцінити реальну динаміку дає змогу індекс капітальних інвестицій у зіставних цінах, який Держстат оприлюднює окремо.
Галузева структура засвідчує, що найбільша частка вкладень припадає на виробничі проєкти. За даними Держстату за перше півріччя 2026 року, на промисловість припало 39,5% капітальних інвестицій, а в розрізі видів активів 36,1% вкладень спрямовано на машини, обладнання та інвентар. Саме в таких проєктах ТЕО визначає вибір технології, масштаб виробничої потужності та графік закупівель, тобто формує основну частину майбутніх витрат.
Визначальною особливістю вітчизняного ринку капітальних інвестицій є структура джерел їх фінансування. У 2021 році власні кошти підприємств забезпечували 68,6% капітальних інвестицій, за даними Міністерства економіки, а від 2024 року їхня частка перевищує 70%, як ілюструє графік, хоча ряди мають різне охоплення. Банківські кредити та інші позики в цей період забезпечували приблизно двадцяту частину вкладень або менше. Із такої структури випливає, що для переважної частини капіталовкладень основним, а нерідко і єдиним суб’єктом контролю ТЕО залишається сам власник, тому якість внутрішньої процедури ухвалення інвестиційних рішень важить більше, ніж зовнішній контроль.
Водночас банківське кредитування бізнесу останнім часом зростає випереджальними темпами порівняно з капітальними інвестиціями. Згідно з оперативними даними НБУ, у вересні 2026 року обсяг чистих гривневих кредитів суб’єктам господарювання збільшився на 32% у річному вимірі, а середня ставка за новими гривневими кредитами бізнесу в другому кварталі становила 15,3% річних, за оглядом банківського сектору. За даними того самого огляду, близько третини гривневого кредитного портфеля бізнесу в цьому кварталі припадало на позики за державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%».
Від початку 2026 року суб’єкти господарювання залучили за цією програмою 131 млрд грн, з яких 21,77 млрд грн спрямовано на реалізацію інвестиційних проєктів, свідчать дані про виконання програми. Отже, на напрям інвестиційних проєктів припадає приблизно шоста частина залучених коштів. Що більша частка капітальних вкладень фінансується через банк, то частіше ТЕО розглядають як кредитний документ, у якому перевіряють графік погашення, забезпечення та фінансовий стан ініціатора проєкту.
Горизонт планування визначають макроекономічні прогнози з чітко встановленим статусом, узагальнені в таблиці нижче. Інфляційний звіт НБУ за липень 2026 року передбачав утримання облікової ставки на рівні 16% протягом першого кварталу 2027 року з подальшим поверненням до пом’якшення монетарної політики з другого кварталу, і 17 вересня 2026 року ставку підвищено до 16%, як зазначено в повідомленні НБУ. Наступне рішення щодо облікової ставки заплановано на 29 жовтня 2026 року, а оприлюднення оновленого макропрогнозу на 5 листопада 2026 року, тому відповідні параметри ТЕО залежать від найближчих рішень регулятора.
Довгостроковий горизонт окреслюють плани та оцінки потреб, а не прогноз обсягу інвестицій. Уряд затвердив Середньостроковий план пріоритетних публічних інвестицій на 2027–2029 роки загальним обсягом 270,9 млрд грн. Згідно з результатами п’ятої швидкої оцінки збитків і потреб (RDNA5), підготовленої Світовим банком, урядом України, Європейською комісією та ООН, потреби відновлення з 2026 по 2035 рік становлять 587,7 млрд доларів США. За оцінкою Світового банку, приватний сектор може профінансувати до 40% цієї суми за умови впровадження реформ.
Офіційного прогнозу обсягу капітальних інвестицій на п’ятирічний період у вивчених джерелах не виявлено, тому статистичну екстраполяцію в статті не застосовано. З огляду на це ТЕО спирається на макроекономічні параметри з визначеним статусом, серед яких прогноз НБУ, сценарії уряду та бюджетне припущення щодо курсу мають різну вагу і різну ймовірність перегляду. Оцінки потреб відновлення засвідчують, зокрема, потенційний попит на будівельні матеріали чи продукцію для енергетики, однак не гарантують обсягів продажу конкретного виробника.
Джерело: Інфляційний звіт НБУ, липень 2026 року, постанова Кабінету Міністрів № 695 від 4 червня 2026 року, показники Бюджетної декларації на 2027–2029 роки
Чому прибутковий бізнес-план ще не доводить доцільності інвестиції
Бізнес-план, фінансова модель і ТЕО відповідають на різні управлінські запитання, тому їх розмежування є необхідною умовою коректної постановки завдання. Бізнес-план описує модель функціонування підприємства, а фінансова модель перетворює закладені в ньому припущення на кількісні показники. ТЕО виконує іншу функцію, оскільки перевіряє, наскільки ці припущення підтверджено документально і чи створює інвестиція вартість після врахування повної інвестиційної потреби та вартості капіталу.
Розбіжність між операційною прибутковістю та економічною доцільністю інвестиції зумовлена чинником часу і вартістю грошей. Проєкт може забезпечити позитивний прибуток до вирахування відсотків, податків і амортизації (EBITDA) вже у другому році експлуатації. Проте за вартості гривневого капіталу понад 15% річних, з урахуванням потреби в оборотному капіталі та тривалості освоєння проєктної потужності, повернення вкладених коштів може відбутися лише за межами прийнятного для власника горизонту.
Відтак предметом ТЕО є вибір між альтернативними варіантами використання того самого обсягу капіталу. Для виробничого підприємства такими варіантами щонайменше є відмова від інвестиції, модернізація діючої лінії, розширення виробництва, нове будівництво на вільній ділянці (greenfield), реконструкція вже освоєного майданчика (brownfield), розміщення в індустріальному парку, придбання наявних потужностей і поетапна реалізація. Альтернативи порівнюють за однакових припущень щодо ринку, цін і вартості капіталу, інакше перевага одного з варіантів буде наслідком методики розрахунку.
Поетапна реалізація належить до тих важелів вартості, якими власник може скористатися ще до замовлення обладнання. Запуск першої черги меншої потужності скорочує обсяг капіталу під ризиком і забезпечує фактичні дані про попит та ціни. За такого підходу другу чергу фінансують уже під підтверджену історію продажів, яка для банку є значно переконливішою, ніж будь-який прогноз.
Глибина обґрунтування залежить від стадії, на якій перебуває інвестиційне рішення. Попередня оцінка (pre-feasibility study) дає змогу відсіяти слабкі варіанти на основі укрупнених показників, тоді як повне ТЕО розробляють лише для обраного варіанта з документальним підтвердженням ключових припущень. Такий поділ передінвестиційних досліджень описано в посібнику UNIDO з підготовки промислових ТЕО, який з 1978 року використовують інвестиційні агенції та фінансові установи.
В українському правовому полі термін «ТЕО» має щонайменше три значення, і їх ототожнення спричиняє непорозуміння на етапі погодження проєкту. Інвестиційне ТЕО, призначене для власника, інвестора чи банку, законодавчо встановленої форми не має. Будівельне ТЕО є стадією проєктування відповідно до ДБН А.2.2-3-2014, а кількість стадій проєктування залежить від класу наслідків об’єкта. Для проєктів зі значними інвестиціями постанова Кабінету Міністрів України № 515 від 19 травня 2021 року визначає обов’язковий зміст ТЕО, зокрема опис ринкового середовища, оцінку технічної здійсненності, фінансовий аналіз, аналіз екологічних аспектів, перелік ризиків, а також строки й етапи реалізації.
Наведений перелік фактично встановлює офіційний мінімум змісту ТЕО в Україні. Із логіки документа випливає, що він може слугувати орієнтиром і для проєктів без державної підтримки, хоча юридично обов’язковий лише для заявників програми. Окремий контур становлять публічні інвестиції, для яких Міністерство розвитку громад і територій підготувало проєкт посібника з окремими вимогами до інвестиційного ТЕО.
Для взаємодії з кредитором важливе ще одне поняття, закріплене в нормативних документах. Методика Міністерства фінансів України, затверджена наказом № 131 від 28 лютого 2025 року, визначає комерційну здійсненність проєкту (bankability) як підтверджений потенціал залучення приватного фінансування та кредиторів. Отже, ТЕО обґрунтовує вибір інвестиційного рішення з-поміж реальних альтернатив і втрачає свою цінність, якщо його розробляють для підтвердження вже ухваленого сценарію.
Ринкові, технічні, енергетичні та кадрові припущення ТЕО
Комерційна частина ТЕО ґрунтується на підтвердженнях збуту, які мають різну доказову силу. Найвагомішими з них є договори поставки або довгострокові контракти на закупівлю продукції (offtake) із визначеними обсягами та цінами. Меншу вагу мають листи про наміри та історія продажів самої компанії, а ринкові дослідження відіграють допоміжну роль. Для кожного року прогнозного періоду ТЕО відображає реалістичний рівень завантаження потужностей, оскільки саме темп їх освоєння найбільше впливає на грошові потоки перших років.
Окремим ризиком для інвестора є надлишкова потужність, не забезпечена відповідним збутом. За відсутності гарантованого попиту нове обладнання збільшує амортизаційні відрахування, фінансові витрати та потребу в оборотному капіталі, унаслідок чого рентабельність капіталу може знизитися навіть за зростання виручки. З цієї причини співвідношення проєктної потужності та підтвердженого попиту належить до перших питань, які розглядає інвестиційний комітет.
Для експортерів до Європейського Союзу з 1 січня 2026 року діє фінансовий режим механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM), який поширюється на сталь, цемент, добрива, алюміній, водень та електроенергію. За даними галузевих джерел, у першому кварталі 2026 року частину металургійних експортних замовлень до ЄС було втрачено. Для проєктів у зазначених галузях ТЕО має враховувати вуглецемісткість продукції та вартість сертифікатів CBAM у розрахунку виручки.
Технічна частина ТЕО охоплює обґрунтування вибору технології, продуктивності обладнання, доступності сировини та інженерної інфраструктури. Для промислових і виробничих проєктів комерційні пропозиції кількох постачальників із визначеним строком дії цін і графіком поставки перетворюють кошторис обладнання з оціночної величини на зобов’язання. Якщо виробництво залежить від імпортних вузлів і комплектуючих, у ТЕО окремо фіксують логістичні строки та валюту кожного контракту.
З 2022 року енергетична складова виокремилася в самостійний розділ ТЕО виробничих проєктів. Згідно з щомісячним опитуванням підприємств, у січні 2026 року перебої з енергопостачанням увійшли до трьох найвагоміших перешкод для промисловості. Приєднання до електричних мереж також потребує часу, адже, за звітом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), у 2025 році стандартне приєднання тривало в середньому 66 календарних днів, а нестандартне 156 днів.
З 1 вересня 2026 року набули чинності оновлені правила приєднання, що запроваджують механізм гнучкого підключення. В енергетичному розділі ТЕО відображають отримання технічних умов до ухвалення інвестиційного рішення, витрати на резервну генерацію в складі капітальних витрат (CAPEX) і вартість можливих простоїв у грошових потоках. Для енергетичних та інфраструктурних проєктів ця складова може визначати весь графік реалізації. Придбання енергетичного обладнання держава підтримує, зокрема рішенням уряду від 28 січня 2026 року граничну суму інвестиційного кредиту за програмою «5-7-9%» для такого обладнання збільшено до 250 млн грн.
За оцінками самих підприємств, у 2026 році кадрове забезпечення стало найвагомішим обмеженням для промисловості. У липні 2026 року 66% промислових підприємств назвали нестачу працівників головною перешкодою для діяльності, а 79,4% компаній зазначили серед причин дефіциту мобілізацію, свідчать результати опитування 472 підприємств. У ТЕО ця обставина відображається у штатному розписі, плані найму, ринковому рівні оплати праці та оцінці автоматизації як альтернативи частині робочих місць.
Вибір майданчика водночас впливає на обсяг капітальних витрат і строки запуску виробництва. Станом на 31 грудня 2025 року до реєстру було включено 118 індустріальних парків, за даними уряду, з яких у вересні 2026 року діяльність провадили близько 40, за оцінкою профільного комітету Верховної Ради. Наявна інфраструктура скорочує частину робіт із приєднання, проте умови конкретного парку підлягають перевірці в ТЕО так само, як і власна ділянка.
Із наведеного випливає конкретний перелік дій, які компанія здійснює до засідання інвестиційного комітету. Договори з покупцями, технічні умови на приєднання, пропозиції постачальників із зафіксованою ціною та оформлені права на земельну ділянку переводять ключові припущення ТЕО до категорії фактів. Навіть фінансово привабливий проєкт не може бути схвалений, якщо його виробнича модель і прогноз продажів не мають належного підтвердження.
Повна вартість інвестиції, оборотний капітал і вартість часу
В українських проєктах 2026 року оцінка вартості є особливо чутливою до капітальних витрат і строків реалізації. Кожна стаття витрат зазвичай має власного виконавця, валюту та графік платежів, тому в ТЕО її оцінюють окремо. Повна інвестиційна потреба значно перевищує вартість обладнання і, як правило, охоплює такі складові.
придбання обладнання, його доставка, митне оформлення та монтаж
будівництво, реконструкція та інженерні мережі
плата за приєднання до електричних та інших мереж
витрати власника на підготовку проєкту, проєктування та отримання дозволів
резерв на непередбачені витрати
пусконалагоджувальні роботи та період освоєння проєктної потужності
оборотний капітал
відсотки за кредитом у період будівництва
Окрему статтю ТЕО становить податок на додану вартість (ПДВ) під час імпорту обладнання, який спричиняє касовий розрив до моменту його відшкодування. Як роз’яснює Міністерство економіки, учасники індустріальних парків, що провадять діяльність у переробній промисловості, звільняються від сплати ввізного мита та імпортного ПДВ щодо нового виробничого обладнання, виготовленого не раніше ніж за три роки до ввезення, за умови його використання за призначенням протягом п’яти років. Для проєкту, що претендує на такі пільги, ці умови стають складовою фінансової моделі.
У 2026 році зміна цін на будівництво впливає на кошторис уже на етапі його погодження. За даними Держстату, у серпні 2026 року будівельно-монтажні роботи подорожчали на 25,4% у річному вимірі, а нежитлове будівництво, до якого належать виробничі корпуси, на 26,4%. Відтак кошторис, складений пів року тому без індексації, систематично занижує величину CAPEX.
Джерело: Держстат, ціни на будівельно-монтажні роботи, споживча інфляція за 2023 і 2024 роки, за 2025 рік, прогноз НБУ на 2026 рік
Валютна складова формує додатковий рівень ризику для імпортного обладнання. За підсумками 2025 року гривня знецінилася щодо долара США лише на 0,86%, тоді як щодо євро на 14,1%, тож обладнання з країн ЄС подорожчало в гривневому вираженні значно більше, ніж засвідчує динаміка доларового курсу. Тому валюту кожного контракту та прогнозний курс у ТЕО фіксують явно, а бюджетні припущення щодо курсу мають статус розрахункових показників.
У ТЕО нерідко недооцінюють потребу в оборотному капіталі на період запуску виробництва. Упродовж цього періоду компанія фінансує запаси сировини, незавершене виробництво, дебіторську заборгованість перших покупців і аванси постачальникам ще до стабілізації виручки. Механізм формування цієї потреби докладно розглянуто в матеріалі про управління оборотним капіталом.
Вартість часу в українських умовах є особливо високою з огляду на дорожнечу гривневого капіталу. За гривневої ставки близько 16% затримка запуску на рік зменшує теперішню вартість усіх майбутніх грошових потоків приблизно на сьому частину, що ілюструє розрахунок у таблиці наступного розділу. Протягом того самого року будівельна частина кошторису дорожчає відповідно до індексу цін БМР, тож обидва ефекти діють в одному напрямі, і графік реалізації в ТЕО набуває значення фінансового припущення, рівнозначного ціні продукції.
Звідси випливає низка рішень, що дають змогу знизити ризик перевищення CAPEX ще до початку реалізації проєкту. Ціни постачальників із фіксованим строком дії, валюта контракту, поетапні закупівлі, явно виокремлений резерв і графік платежів, прив’язаний до етапів, становлять саме ті елементи, які банк та інвестиційний комітет перевіряють у першу чергу. Критерієм рішення залишається створення вартості після врахування повної інвестиційної потреби, вартості капіталу та ризиків.
NPV, IRR і ставка дисконтування в гривні
Фінансова частина ТЕО перетворює підтверджені припущення на грошові потоки інвестиційної фази, періоду освоєння потужності та стабільної експлуатації, а також на залишкову вартість наприкінці прогнозного горизонту. Чиста приведена вартість (NPV) відображає вартість, яку проєкт створює понад вимогу до дохідності капіталу, і саме вона є головним критерієм порівняння альтернатив. Внутрішня норма дохідності (IRR) зручна для експрес-оцінки, проте не забезпечує коректного порівняння проєктів різного масштабу. Дисконтований період окупності показує, коли проєкт поверне вкладений капітал з урахуванням вартості грошей, а тому характеризує насамперед ризик і ліквідність.
Типовою методичною помилкою є поєднання в одній моделі різних валют і неузгоджених інфляційних припущень. Номінальні гривневі грошові потоки дисконтують за номінальною гривневою ставкою, а доларові за доларовою, інакше NPV систематично спотворюється. Прогнозоване НБУ поступове сповільнення інфляції до цільового рівня зумовлює різні темпи індексації цін і витрат у кожному році моделі.
Ставка дисконтування в ТЕО ґрунтується на ринкових орієнтирах вартості грошей в економіці. Облікова ставка НБУ становить 16%, середня ставка за новими гривневими кредитами бізнесу перевищує 15% річних, а банки з іноземним капіталом у другому кварталі 2026 року пропонували в середньому 13,5%, за оглядом банківського сектору. Ці величини характеризують вартість боргового капіталу, тоді як вимогу до дохідності власного капіталу визначає власник або інвестиційний комітет з урахуванням ризику проєкту.
Пільгові програми змінюють структуру фінансування, але не економіку самого проєкту. Відповідно до умов програми «5-7-9%», мікро-, малі та середні підприємства отримують інвестиційні кредити під 5, 7 або 9% річних, а в зонах високого воєнного ризику під 1% протягом перших п’яти років. Дешевший борг підвищує дохідність власного капіталу і водночас боргове навантаження, тому в ТЕО наводять два різні показники, а саме дохідність проєкту (project IRR) і дохідність власника (equity IRR).
Для модернізації діючого виробництва логіка розрахунку відрізняється від логіки нового будівництва. ТЕО порівнює два сценарії, з інвестицією та без неї, і враховує як ефект лише приріст грошових потоків, тобто економію енергії, зниження браку, підвищення продуктивності чи збереження продажів, які без модернізації було б утрачено. Типовою помилкою є віднесення всієї виручки цеху на рахунок нового обладнання.
Від оцінки вартості компанії розрахунок NPV проєкту відрізняється насамперед предметом аналізу. Метод дисконтованих грошових потоків (DCF), який застосовують в оцінці вартості бізнесу, визначає вартість підприємства загалом, тоді як NPV проєкту вимірює приріст вартості від одного рішення. Обидва розрахунки ґрунтуються на подібному інструментарії, але відповідають на різні управлінські запитання. Таблиця нижче ілюструє, як ставка дисконтування змінює вартість часу без прив’язки до конкретного проєкту.
Джерело: UA Consulting на основі ставок за новими кредитами бізнесу, облікової ставки НБУ і умов програми «5-7-9%»
Із розрахунку випливає, що за вартості гривневого капіталу понад 15% втрати від року затримки майже втричі перевищують аналогічні втрати за ставки 5%. Для проєктів із тривалим будівництвом цей ефект посилюється, оскільки перші надходження віддалені від інвестиційних витрат на кілька років. Саме тому припущення щодо строків реалізації та горизонту прогнозу потребують такої самої ретельної перевірки, як і ціни продукції.
Стрес-тест і банківська прийнятність інвестиційного проєкту
Базовий сценарій ТЕО описує найімовірніший перебіг подій, проте інвестиційне рішення ухвалюють з урахуванням несприятливого сценарію. Стрес-тестування передбачає перевірку одночасного або послідовного погіршення ключових параметрів, зокрема скорочення продажів, зростання CAPEX, подорожчання сировини й енергоносіїв та затримки запуску. Аналіз чутливості NPV та IRR доповнюють визначенням критичних значень ціни, рівня завантаження чи приросту CAPEX, за яких NPV дорівнює нулю.
Окремо від прибутковості в ТЕО оцінюють ліквідність проєкту на всіх етапах його реалізації. Пікова потреба в коштах, як правило, припадає на завершення будівництва і перший рік експлуатації, коли витрати вже сягають повного обсягу, а виручка ще не досягла планового рівня. З огляду на це якісне ТЕО містить щомісячний або щоквартальний план руху грошових коштів і резерв ліквідності, достатній для проходження цього періоду.
Для банку центральним показником є коефіцієнт покриття боргу (DSCR), тобто співвідношення грошового потоку, доступного для обслуговування боргу, і платежів за ним. Зміни до Положення НБУ № 351 запровадили інтервальний DSCR для оцінки кредитів під інвестиційні проєкти, а постанова НБУ № 118 від 28 вересня 2024 рокускоригувала порядок його застосування на передексплуатаційному етапі в умовах воєнного стану. У міжнародній практиці проєктного фінансування цільовий DSCR для інфраструктурних проєктів часто встановлюють на рівні близько 1,30, як зазначено в огляді практики. Цей орієнтир не переноситься на українські кредити автоматично, проте розкриває логіку запасу фінансової міцності, якого очікує кредитор.
Проєкт із позитивною NPV може не отримати кредиту з кількох причин. DSCR перших років буває недостатнім через тривалість освоєння потужності, бажаний строк кредитування може виявитися коротшим за період окупності, а структура фінансування може не відповідати вимогам щодо власного внеску. Крім того, банк оцінює ініціатора проєкту, тобто історичну звітність компанії, її поточне боргове навантаження та забезпечення.
Частину ризиків проєкту можна зменшити або передати третім сторонам за допомогою державних і міжнародних інструментів, узагальнених у таблиці нижче. З червня 2024 року Експортно-кредитне агентство (ЕКА) пропонує страхування прямих інвестицій та інвестиційних кредитів від воєнних і політичних ризиків, про що йдеться в повідомленні про запуск продукту. З 1 січня 2026 року діє механізм часткової компенсації за договорами страхування майна від воєнних ризиків. Окремі проєкти страхують також Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій (MIGA) та Корпорація фінансування міжнародного розвитку США (DFC), що засвідчує огляд НБУ.
Міжнародні фінансові організації доповнюють перевірку ТЕО екологічними та соціальними вимогами. Для клієнтів Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) ці вимоги встановлює Екологічна і соціальна політика 2024 року, яка передбачає категоризацію проєктів і розроблення плану екологічних та соціальних заходів. Держава підтримує великі проєкти через спеціальні інвестиційні договори, у межах яких ТЕО, складене відповідно до постанови № 515, є частиною заявки. Грантову складову, що в окремих програмах доповнює кредитне фінансування, розглянуто в матеріалі про грантовий консалтинг і донорське фінансування.
Джерело: Мінекономіки щодо програми «5-7-9%», індустріальні парки у 2026 році, спеціальні інвестиційні договори, бюджет програм на 2026 рік, тарифи ЕКА, фінансування ЄБРР у 2025 році
Для компанії підготовка до звернення в банк починається задовго до подання заявки. Аудована фінансова звітність, бажано складена за міжнародними стандартами (МСФО), управлінський облік із прозорою собівартістю, зрозуміла структура власності, податкова історія та страхування ключових активів знижують ризик кредитора, а відтак і вартість боргу. Ця логіка аналогічна підготовці бізнесу до продажу, коли рік роботи над прозорістю позначається на ціні компанії. Інвестиційний проєкт має залишатися фінансово керованим не лише за базового прогнозу, а й за обґрунтовано несприятливих умов.
Що має довести ТЕО перед затвердженням інвестиції
Кожен учасник інвестиційного рішення розглядає ТЕО з власної позиції та за власними критеріями. Власник та інвестиційний комітет оцінюють створення вартості з урахуванням вартості капіталу і порівнюють проєкт з альтернативами. Стратегічний інвестор, роль якого розкрито в матеріалі про залучення інвестицій, додатково аналізує ринок, команду та можливість виходу з інвестиції, а банк зосереджується на DSCR, забезпеченні та ініціаторі проєкту. МФО висувають екологічні й соціальні вимоги, а державні програми перевіряють відповідність формальним порогам і умовам.
Достовірність ТЕО перевіряють насамперед через узгодженість його технічних, комерційних і фінансових розділів. Потужність, обґрунтована в технічному розділі, має відповідати обсягу продажів у комерційному, чисельність персоналу фонду оплати праці в операційних витратах (OPEX), строки будівництва графіку CAPEX і графіку кредитування, а валюта цін постачальників прогнозному курсу. Розбіжність у будь-якій із цих пар свідчить про те, що розділи документа готували відокремлено і без єдиних припущень.
Типові вади ТЕО повторюються від проєкту до проєкту незалежно від галузі. Завищений попит, неповний CAPEX, необґрунтовані ціни, недостатній оборотний капітал, відсутність сценарного аналізу, змішування валют з інфляцією та ставка дисконтування без прив’язки до ринку взаємопов’язані. Кожна з цих вад зміщує розрахунок у бік бажаного результату, тому вони найімовірніші там, де документ розробляють для підтвердження вже ухваленого рішення.
Якісне ТЕО завершується конкретним рішенням із визначеними умовами, і таких рішень чотири. Інвестицію можна затвердити з умовами виконання, змінити її масштаб чи розподілити на черги, відкласти до підтвердження ключових припущень, як-от контракту, технічних умов або ціни постачальника, чи відмовитися від неї. Кожне з рішень має тригер, що переводить проєкт до наступного етапу, і саме ця конкретність відрізняє робочий документ від загального висновку про перспективність.
Ухвалене рішення потребує подальшого контролю виконання з боку органів управління. Роль наглядової ради та інвестиційного комітету, описана в матеріалі про корпоративне управління, полягає не лише в затвердженні проєкту, а й у зіставленні фактичних результатів із показниками ТЕО через один або два роки після запуску. Для власників, які фінансують проєкт переважно власними коштами, незалежна перевірка ТЕО до засідання комітету в межах інвестиційного та проєктного консалтингу виконує функцію, яку в банківському фінансуванні бере на себе кредитний аналітик.
Висновок
У 2026 році ТЕО інвестиційного проєкту в Україні насамперед захищає капітал самого власника, оскільки понад 70% капітальних інвестицій фінансується за рахунок власних коштів підприємств. Вартість гривневого капіталу понад 15% і подорожчання будівництва перетворюють повноту CAPEX і графік реалізації на головні змінні інвестиційного рішення. Банки, МФО та державні програми доповнюють цю перевірку формальними критеріями, зокрема DSCR, екологічними вимогами та порогами підтримки, проте не замінюють внутрішньої оцінки альтернатив.
Прогноз НБУ передбачає поступове пом’якшення монетарної політики з другого кварталу 2027 року, однак до того часу кожен рік затримки чи недоврахованої потреби в капіталі обходитиметься власникові дорожче, ніж у період дешевших грошей. Тому припущення щодо ставки дисконтування в ТЕО безпосередньо залежать від рішень НБУ найближчих кварталів. За таких умов ТЕО, що завершується рішенням з умовами, слугує інструментом розподілу капіталу, тоді як ТЕО з висновком про перспективність лише оформлює рішення, ухвалене до розрахунків.
Обговорити інвестиційну доцільність вашого проєкту зі старшим радником UA Consulting можна через сторінку контактів.
