У 2025 році прибутковими були 72,5% великих і середніх підприємств України, за попередніми річними даними Державної служби статистики. Водночас за квартальним опитуванням Національного банку України (НБУ) у II кварталі 2026 року баланс відповідей 665 підприємств щодо потреби в позикових коштах становив 35,3%, тобто зростання цієї потреби очікувало більше керівників, ніж її зменшення. Ці дані стосуються різних сукупностей, і потреба в кредиті ще не означає, що касовий розрив підприємства вже настав. Тому вони лише окреслюють тло, а розбіжність між прибутком і грошима на рахунку далі пояснено на основі механізму обліку і фінансового циклу.
Ту саму потребу фіксують і банки, бо за опитуванням НБУ про умови банківського кредитування попит бізнесу на кредити у II кварталі 2026 року досяг найвищого значення з 2022 року, а головними його чинниками названо капітальні інвестиції та потребу у фінансуванні оборотного капіталу. Рішенням від 17 вересня 2026 року НБУ підвищив облікову ставку до 16%, і кожен день, коли кошти вкладено в запаси і дебіторську заборгованість, тепер обходиться дорожче. За липневим прогнозом НБУ зниження ставки очікується з II кварталу 2027 року.
Нижче розглянуто, чому прибуткове підприємство стикається з дефіцитом ліквідності, як знайти джерело касового розриву і які зміни в оборотному капіталі та фінансуванні впливають на його тривалість і масштаб. Ідеться про операційний касовий розрив у розрахунках підприємства з клієнтами, постачальниками, державою і банками, а касовий розрив бюджету й інвестиційних проєктів тут не розглядається. Суми подано в гривнях у номінальному вираженні без валютного перерахунку, ставки у відсотках річних, оборотність у днях, а дані зібрано станом на 12 жовтня 2026 року.
Джерело: НБУ, історія облікової ставки, рішення від 17 вересня 2026 року, монетарна і фінансова статистика за січень 2026 року і прогноз облікової ставки від 30 липня 2026 року. Прогнозу ставки за новими гривневими кредитами бізнесу НБУ не публікує, тому прогноз на графіку наведено лише для облікової ставки.
Що таке касовий розрив і чому прибуткова компанія залишається без грошей
Касовим розривом підприємства називають стан, коли платежі за певний період перевищують надходження і накопичений залишок коштів опускається нижче мінімального рівня, потрібного для поточних розрахунків. У фаховій літературі його визначають як нетривале перевищення негативного грошового потоку над позитивним, що виникає внаслідок їхньої несинхронності в часі. Нульовий залишок на рахунку є лише крайнім випадком, бо брак грошей компанія відчуває раніше, коли не може вчасно виплатити заробітну плату, сплатити податки чи оплатити поставку. Для управлінського аналізу розрив характеризують частотою, тривалістю і глибиною, тобто тим, як часто він виникає, скільки триває і якої суми бракує в найгірший день.
Розбіжність між прибутком підприємства та фактичним надходженням коштів виникає через застосування принципу нарахування в бухгалтерському обліку. Дохід визнається за принципом нарахування в момент відвантаження чи надання послуги, а гроші надходять за умовами оплати, із запізненням на тижні й місяці. Цю різницю відображає окремий звіт про рух грошових коштів, який за Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» і Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 7 (МСБО 7) розділяє операційну, інвестиційну і фінансову діяльність. Операційний грошовий потік показує, яка частина прибутку перетворилася на гроші, і для управління грошовими потоками підприємства він важливіший за чистий прибуток.
Частина коштів, які підприємство відображає у фінансовій звітності як прибуток, фактично залишається залученою в операційний оборот і відображається у відповідних статтях балансу. Найчастіше це дебіторська заборгованість клієнтів, запаси, податок на додану вартість (ПДВ), заявлений до відшкодування, і аванси, сплачені постачальникам. Ці чотири позиції формують потребу в оборотному капіталі, і на них зосереджено подальший аналіз. Капітальні витрати і погашення основної суми кредиту теж відволікають кошти прибуткової компанії, проте вони належать до інвестиційної і фінансової діяльності та потребують окремого рішення щодо довгострокового капіталу.
Українські дані останніх років свідчать, що зростання доходів українських підприємств було зумовлене переважно підвищенням цін, яке може збільшувати потребу в оборотному капіталі навіть без нарощування фізичних обсягів продажів. За червневим Звітом НБУ про фінансову стабільність 2025 року доходи компаній за 12 місяців, що завершилися в березні 2025 року, зросли більш ніж на 13%, переважно за рахунок цін. Грудневий Звіт НБУ про фінансову стабільність фіксує зростання доходів приблизно на 10% за 12 місяців, що завершилися у вересні 2025 року, і головним чинником знову були ціни. Подальший висновок випливає з механізму обліку і прямими даними не перевіряється. Зростання цін збільшує гривневу вартість запасів і дебіторської заборгованості навіть тоді, коли компанія продає стільки ж, скільки раніше, і цей приріст вона фінансує власними коштами ще до того, як отримує оплату.
Частку прибуткових українських компаній, які мають касовий розрив, офіційна статистика не вимірює, і відкритих оцінок цього показника також немає. Тому далі розрив описано на підставі механізму, нормативних строків розрахунків і опитувань НБУ, без оцінки його поширеності. Масштаб проблеми в конкретній компанії визначають її власний фінансовий цикл і структура платежів, і саме з них починається діагностика.
Чим розрив у строках відрізняється від структурного дефіциту грошей
Одна компанія закриває касовий розрив за кілька тижнів, а інша повертається до нього щомісяця, хоча обидві показують прибуток. Різниця між ними полягає в природі розриву, і від неї залежить, який інструмент його закриває. Нормативних визначень розриву в строках і структурного дефіциту грошей у законодавстві немає, тому наведене нижче розмежування є робочою класифікацією UA Consulting. Обидва стани розрізняють за двома показниками, а саме за прогнозом накопиченого сальдо і операційним грошовим потоком за останні 12 місяців.
Розрив у строках виникає тоді, коли накопичене сальдо опускається нижче мінімального залишку, але повертається вище нього в межах горизонту прогнозу, а для сезонного бізнесу, зокрема в агросекторі і будівництві, таким горизонтом є весь сезон. Типові причини такого розриву пов'язані з календарем, наприклад із сезонною закупівлею, великим податковим платежем чи затримкою оплати одним великим клієнтом. Операційний грошовий потік за рік у такої компанії додатний, тобто бізнес загалом генерує гроші, і проблема полягає в їхньому розподілі в часі. Такий розрив передбачуваний і фінансується до повернення сальдо вище мінімального залишку, бо джерело погашення вже закладене в майбутніх надходженнях.
На відміну від тимчасового касового розриву, структурний дефіцит грошей свідчить про стійку нестачу ліквідності, яку можна виявити за показниками фінансової звітності та прогнозу грошових потоків. Розрив повторюється з місяця в місяць або зростає разом із виручкою, фінансовий цикл подовжується або залишається довгим за швидкого зростання продажів, а операційний грошовий потік за рік близький до нуля чи від'ємний. Поточні розрахунки в такій компанії тримаються на постійному поновленні короткострокового боргу, і кожен новий кредит погашає попередній. Короткострокове фінансування тут переносить розрив у наступний період разом із процентами, бо джерела погашення в операційному циклі немає.
Крайній випадок структурного дефіциту у фінансовому аналізі описують як зростання продажів понад можливості фінансування, коли оборотного капіталу не вистачає для підтримки досягнутого рівня діяльності. В англомовній фінансовій літературі для нього вживають термін overtrading, а в статті цей стан передано описово, без запозиченого терміна. Компанія в такому стані прибуткова і часто швидко росте, проте кожна додаткова гривня виручки потребує грошей раніше, ніж приносить їх. Механізм цього явища розглянуто в розділі про зростання продажів, а його ознаки зведено в таблиці діагностики наприкінці статті.
Обидва стани відрізняються від структурної збитковості і від загрози неплатоспроможності, які мають інші причини і потребують інших інструментів. Збиткова компанія взагалі не отримує прибутку, тому скорочення фінансового циклу її проблему не розв'язує. Загроза неплатоспроможності є правовим станом із власними процедурами, і її межу з касовим розривом показано в останньому аналітичному розділі. Далі йдеться про прибуткову компанію, у якої гроші й прибуток розійшлися в часі або за обсягом.
Фінансовий цикл, або скільки днів кошти компанії перебувають в обороті
Фінансовим циклом називають період між оплатою постачальнику і надходженням грошей від клієнта, протягом якого операції компанії фінансуються її власними або позиковими коштами. Він складається з трьох величин, які розраховуються за даними балансу і звіту про фінансові результати. Тривалість обороту запасів показує, скільки днів кошти вкладені в сировину, незавершене виробництво й готову продукцію, а тривалість обороту дебіторської заборгованості відображає, скільки днів компанія чекає на оплату від клієнтів. Тривалість обороту кредиторської заборгованості характеризує зворотний бік, тобто скільки днів компанію фінансують її постачальники.
Сума перших двох величин утворює операційний цикл, а фінансовий цикл дорівнює операційному циклу за вирахуванням тривалості обороту кредиторської заборгованості. Так ці показники визначають міжнародні методичні матеріали з фінансового аналізу і українські фахові видання, хоча база розрахунку кредиторської заборгованості в джерелах різниться. У статті запаси і кредиторська заборгованість співвідносяться із собівартістю реалізованої продукції, дебіторська заборгованість із чистим доходом від реалізації продукції (далі виручка), а середні залишки розраховуються як півсума залишків на початок і кінець періоду. У звітах міжнародних груп ці три тривалості позначають скороченнями DIO (Days Inventory Outstanding), DSO (Days Sales Outstanding) і DPO (Days Payables Outstanding). Торгова дебіторська і кредиторська заборгованість в українському балансі відображається з ПДВ, тому для зіставлення з виручкою і собівартістю без ПДВ залишки зменшують на суму податку, інакше DSO і DPO за операціями зі ставкою 20% завищуються на п'яту частину.
Фінансовий цикл може бути від'ємним, якщо відстрочка від постачальників довша за сумарну тривалість обороту запасів і дебіторської заборгованості. Це можливо, коли товар продається швидше, ніж настає строк оплати постачальнику, або коли клієнти вносять передоплату. Від'ємний фінансовий цикл означає, що операції фінансують контрагенти, і зростання продажів у такій моделі вивільняє гроші. Водночас ця модель залежить від умов постачальників, і скорочення їхньої відстрочки одразу створює розрив.
Фінансовий цикл вимірює час, а для оцінки суми використовують два різні поняття оборотного капіталу, які в аналізі не змішують. Чистий оборотний капітал дорівнює оборотним активам за вирахуванням поточних зобов'язань і включає гроші та короткостроковий борг. Операційний оборотний капітал охоплює запаси, торгову дебіторську заборгованість, ПДВ до відшкодування й аванси постачальникам за вирахуванням торгової кредиторської заборгованості та отриманих авансів, і його величина безпосередньо залежить від тривалості фінансового циклу. Далі в статті термін «оборотний капітал» означає операційний оборотний капітал.
Обсяг коштів, вкладених у фінансовий цикл, наближено оцінюють за одноденною виручкою, яку легко розрахувати за даними звіту про фінансові результати. Кожен день фінансового циклу утримує в обороті приблизно 1/365 річної виручки, тобто близько 0,27%, тому потреба в операційному оборотному капіталі наближено дорівнює тривалості фінансового циклу в днях, помноженій на одноденну виручку, а ПДВ до відшкодування і сальдо авансів до цієї суми додають окремо. Розрахунок є наближеним, бо запаси і кредиторська заборгованість оцінюються за собівартістю, тож за тривалості обороту запасів, більшої за тривалість обороту кредиторської заборгованості, точна сума буде меншою, і що вища валова маржа, то більшою буде різниця. Наведена формула є робочим наближенням UA Consulting, і таблиці статті, побудовані на ній, містять відповідну позначку.
Галузевих норм фінансового циклу для українських компаній у відкритому доступі немає. Ряди Державної служби статистики про дебіторську і кредиторську заборгованість, запаси та оборотні активи підприємств закінчуються 2021 роком, а в опрацьованих звітах НБУ про фінансову стабільність показників оборотності немає. З огляду на це фінансовий цикл розраховують за власною звітністю компанії і порівнюють з її ж попередніми періодами, а зміст кожного показника розкрито в таблиці нижче.
Джерело: систематизація UA Consulting за методичними матеріалами з фінансового аналізу і українськими фаховими виданнями.
Чому зростання продажів збільшує потребу в оборотному капіталі
Зростання продажів збільшує потребу в оборотному капіталі навіть тоді, коли рентабельність не змінюється, бо кожна додаткова гривня виручки проходить той самий фінансовий цикл. Додаткова потреба наближено дорівнює приросту виручки, помноженому на фінансовий цикл у днях і поділеному на кількість днів у році. За циклу 60 днів кожні 10% приросту виручки потребують додатково приблизно 1,6% базової річної виручки, і цю суму компанія фінансує до того, як отримає оплату. Розрахунок UA Consulting за цією формулою має ілюстративний характер і не прив'язаний до конкретного підприємства.
З цієї формули випливає висновок, важливий для власника і фінансового директора. Прибуткова компанія, яка зростає швидше, ніж її операційний грошовий потік здатен профінансувати приріст оборотного капіталу, може залишитися без грошей саме в період найкращих продажів. Розрив у такому випадку створює сам темп зростання, і що довший фінансовий цикл, то нижчий темп, який компанія витримує без зовнішнього фінансування. За таких умов план продажів і план грошових потоків, складені окремо один від одного, дають суперечливі сигнали.
У 2026 році цей механізм діє на тлі пожвавлення кредитування. За оцінкою НБУ, висловленою директоркою департаменту фінансової стабільності, довгострокові кредити бізнесу зростають швидше за короткострокові, проте потреба у фінансуванні поточних операцій зберігається як для підтримання діяльності компанії, так і для її розширення. Для компанії, яка зростає, приріст оборотного капіталу є окремою потребою у фінансуванні поряд з інвестиційною, і її розмір визначає формула з першого абзацу цього розділу.
Друге джерело тиску на оборотний капітал у 2026 році пов'язане з динамікою цін на сировину і продукцію. Номінальне зростання виручки внаслідок інфляції діє на оборотний капітал так само, як зростання фізичних обсягів продажів, бо запаси і дебіторська заборгованість у гривневому вимірі дорожчають разом із цінами. За прогнозом НБУ, оприлюдненим у липні 2026 року, споживча інфляція на кінець 2026 року становитиме 10,0%, а в 2027 році сповільниться до 6,9%. Тож навіть без зростання фізичних обсягів потреба в оборотному капіталі у 2026 і 2027 роках зростатиме приблизно разом із цінами, якщо справдиться інфляційний прогноз НБУ.
Які українські чинники впливають на тривалість і вартість касового розриву
Українські чинники 2026 року впливають на касовий розрив по-різному, тому кожен із них розглянуто окремо. Строки перевірки декларацій з ПДВ до відшкодування з 1 липня 2024 року скоротилися, а обсяги відшкодування у 2025 році досягли найбільшого значення за період з 2021 року. Граничні строки розрахунків за експортом для частини товарів подовжено, що дає змогу погоджувати з іноземними покупцями довші строки оплати і збільшує можливу тривалість обороту дебіторської заборгованості. Облікова ставка НБУ, від якої залежить вартість короткострокового кредиту, з початку року зросла, і цей чинник здорожчує фінансування розриву, не впливаючи на його тривалість. Перебої з енергопостачанням подовжують виробничий цикл і тривалість обороту запасів, хоча масштаб цього впливу наявні дані оцінити не дають.
Відшкодування ПДВ
Для експортера і компанії з великими капітальними закупівлями ПДВ до відшкодування є частиною оборотного капіталу, бо податок уже сплачено постачальникам, а бюджетне відшкодування залежить від результатів перевірки. За незалежним бюджетним моніторингом у 2022 році бюджетне відшкодування становило близько половини рівня 2021 року. У 2025 році, за даними Міністерства фінансів, воно сягнуло найвищого значення за період з 2021 року, а за дев'ять місяців 2026 року становило понад 95% суми всього 2025 року. Ці цифри описують обсяг виплат, і строк, за який конкретний платник отримує гроші, з них не видно.
Джерело: Міністерство фінансів і Державна податкова служба, оперативні дані за період з 2023 по 2026 рік, незалежний бюджетний моніторинг за 2021 і 2022 роки. Оцінка UA Consulting на весь 2026 рік доповнює дев'ять фактичних місяців значеннями за жовтень, листопад і грудень на середньомісячному рівні з лютого по вересень, а для нижньої межі оцінки грудень 2026 року прийнято на рівні грудня 2025 року.
Строки бюджетного відшкодування ПДВ визначає Податковий кодекс України (ПКУ), і за його нормами можна оцінити очікуваний час до надходження коштів. Камеральну перевірку декларації із сумою до відшкодування проводять протягом 20 календарних днів, а документальну протягом 40 календарних днів, і обидва строки відлічують від граничного строку подання декларації. Такі строки встановлено змінами до ПКУ, чинними з 1 липня 2024 року, і порівняно з попередніми нормами їх скорочено на третину.
Після узгодження суми Державна казначейська служба України перераховує її протягом п'яти операційних днів, а за прострочення платник має право на пеню в розмірі 120% облікової ставки НБУ. У підсумку від подання декларації до надходження грошей за нормами ПКУ минає кілька тижнів, і цей період компанія фінансує сама. Норма описує звичайний перебіг відшкодування, а оскарження результатів перевірки подовжує строк на час розгляду скарги або судової справи.
Оцінки невідшкодованих сум різняться за змістом і датою, тому нижче наведено дві позиції, які між собою незіставні. За незалежною оцінкою на основі даних Казначейства заявлені, але не відшкодовані суми на 1 січня 2026 року становили UAH 36,4 млрд. Державна податкова служба (ДПС) у травні 2025 року пояснювала, що більша частина невідшкодованого ПДВ перебувала на стадії перевірки або очікувала перерахування, і вважала наявність таких сум звичайним робочим процесом. Сплеск виплат у січні 2026 року після стриманих виплат у грудні 2025 року незалежні аналітики в грудневому і січневому оглядах пояснюють накопиченням невідшкодованих сум у грудні, проте офіційного підтвердження такого пояснення немає.
Друге джерело затримки пов'язане із зупиненням реєстрації податкових накладних, унаслідок якого покупець не може вчасно включити суму ПДВ до податкового кредиту. За даними ДПС за червень 2026 року і за липень 2026 року реєстрацію накладних було зупинено приблизно для 6% платників, які подавали накладні на реєстрацію. Оголошений ДПС цільовий орієнтир знизити частку зупинених накладних до менш ніж 0,08% на місяць стосується іншого показника, а саме частки накладних, тому з часткою платників його не зіставляють. За механізмом розрахунків накладна, реєстрацію якої зупинено, може затримати оплату від клієнта, який очікує на її реєстрацію, проте кількісної оцінки таких затримок у відкритих даних немає.
Граничні строки розрахунків за експортом
Для експортера строк оплати за контрактом обмежує валютне регулювання НБУ, і за останні роки ця межа змінювалася кілька разів. З 2019 року граничний строк розрахунків становив 365 днів, у 2022 році його скоротили до 90 днів із подальшим подовженням, а в липні 2022 року встановили 180 днів. Ця динаміка свідчить про поступове повернення експортерам гнучкості у строках розрахунків, обмеженої у 2022 році.
У 2026 році загальний граничний строк становить 180 днів, а для експорту сільськогосподарської та спеціальної техніки з 1 березня 2026 року і для труб та складових залізничного транспорту з 15 червня 2026 року його подовжено до 270 днів. Експорт послуг, крім транспортних, із січня 2026 року звільнено від граничних строків. За порушення строку нараховується пеня 0,3% суми неодержаних коштів за кожен день прострочення, але загалом не більше за цю суму.
Граничний строк задає лише верхню межу відстрочки за експортним контрактом, а конкретний строк оплати сторони погоджують у договорі в цих межах. Що довший дозволений строк, то довшою може бути тривалість обороту дебіторської заборгованості іноземного покупця, тому подовження меж для окремих товарів розширює і можливий касовий розрив експортера. Чинні граничні строки і винятки з них визначають постанови Правління НБУ, до яких у 2026 році зміни вносили кілька разів.
Запаси в умовах перебоїв з енергопостачанням
Поширена теза про те, що компанії накопичують страхові запаси і тому вкладають у них більше коштів, прямими даними не підкріплена. За індексом очікувань ділової активності НБУ у квітні 2025 року, червні 2026 року і липні 2026 року керівники очікували скорочення запасів сировини, а в останніх двох опитуваннях також запасів готової продукції. Індекс вимірює лише очікування і не замінює даних обліку запасів, тож накопичення страхових запасів він не підтверджує і не спростовує. Кількісних даних про страхові запаси і передоплати українських компаній за період з 2023 по 2026 рік у відкритому доступі немає.
Перебої з енергопостачанням впливають на оборотний капітал унаслідок простоїв і зростання собівартості. За опитуванням бізнесу у грудні 2025 року 60% опитаних компаній зупиняли роботу через відключення, а опитування членів міжнародної бізнес-асоціації у січні 2026 року показало зростання витрат у 61% компаній. Обидва опитування мають обмежені вибірки, а друге охоплює лише 79 компаній, тому ці цифри показують напрям впливу без оцінки його масштабу для всіх підприємств. Простій подовжує виробничий цикл і тривалість обороту запасів, а разом із ними і фінансовий цикл.
Вартість і доступність короткострокового кредиту
Вартість фінансування розриву у 2026 році визначають ставки, динаміку яких показано на графіку після вступу, і водночас кредитування бізнесу швидко зростає. За оперативними даними НБУ чисті гривневі кредити бізнесу зросли на 31% у річному вимірі в червні і на 33% у серпні 2026 року. Підвищуючи облікову ставку у вересні, НБУ оцінив, що це не матиме відчутного стримувального впливу на кредитування. Тож у 2026 році кредит для бізнесу залишається доступним, хоча облікова ставка, від якої залежить його вартість, після підвищень у липні і вересні стала на 0,5 відсоткового пункту вищою, ніж на початку року.
За тим самим опитуванням керівників підприємств, що й у вступі, залученню нових кредитів найбільше заважали надто високі процентні ставки, на які вказали 45,0% респондентів, і наявність інших джерел фінансування, яку назвали 44,1%. Друга відповідь показує, що майже для половини опитаних банківський кредит є лише одним із можливих джерел. За оцінкою НБУ ресурс державної програми доступних кредитів у 2026 році поступово вивільняється з фінансування оборотного капіталу на користь інвестиційних кредитів. Дані про частку програми в кредитному портфелі бізнесу в оглядах розходяться настільки, що надійної оцінки вони не дають.
Як порахувати касовий розрив і навіщо 13-тижневий прогноз грошових потоків
Касовий розрив розраховують прямим методом прогнозу, у якому надходження і платежі плануються за датамибез коригування прибутку на негрошові статті. Накопичене сальдо на кінець кожного тижня дорівнює залишку на початок прогнозу, до якого додано всі надходження і від якого віднято всі платежі до цього тижня включно. Глибина розриву дорівнює найбільшому перевищенню мінімального залишку над накопиченим сальдо за весь горизонт прогнозу, а тиждень, на який припадає це перевищення, називають тижнем мінімуму. Кількість тижнів, протягом яких сальдо залишається нижче мінімального залишку, визначає тривалість розриву, тож глибина і тривалість, названі в першому розділі, отримують числове значення, а частоту показує повторюваність таких тижнів у послідовних прогнозах.
Мінімальний залишок компанія встановлює власним управлінським рішенням, і нормативу для нього немає. Його розмір визначають платежі, які не можна відкласти, тобто тижневий фонд оплати праці, податки й обслуговування боргу, а також вимоги кредитних договорів щодо залишків на рахунках. Порушення фінансових ковенантів кредитного договору може дати кредиторові право вимагати дострокового погашення боргу, тому прогноз сальдо зазвичай доповнюють прогнозом показників, визначених ковенантами, на той самий горизонт. Що вищий мінімальний залишок, то раніше прогноз фіксує розрив і то більшою виявляється його глибина, тому прогнози різних тижнів зіставні лише за незмінного мінімального залишку.
Основою розрахунку є платіжний календар, тобто реєстр очікуваних надходжень і платежів за датами, який фінансова служба веде для поточних розрахунків. Етапи його побудови і деталізація статей належать до бюджетування, а для аналізу розриву важливий результат цієї роботи, тобто прогноз грошових потоків, придатний для ухвалення управлінських рішень. Для цього календар перетворюють на ковзний прогноз із фіксованим горизонтом, який щотижня оновлюють і зсувають на тиждень уперед. Структуру такого прогнозу, від залишку на початок тижня до розриву на його кінець, зведено в таблиці нижче, а нові кредити в ній показано окремо від операційних надходжень, щоб розрив було видно до фінансування.
Джерело: систематизація UA Consulting за методичними матеріалами з прогнозування ліквідності.
У методичних матеріалах міжнародних консультантів перевіреним підходом до прогнозування ліквідності вважають 13-тижневий прогноз грошових потоків. Перші від двох до чотирьох тижнів у ньому деталізують за днями, решту горизонту за тижнями, а після кожного тижня фактичні надходження і платежі зіставляють із прогнозом. Точність прогнозу сама стає діагностичним показником, бо систематичне завищення надходжень може означати, що клієнти платять пізніше, ніж закладено в прогнозі.
На думку UA Consulting, 13-тижневий горизонт добре узгоджується і з українськими строками розрахунків. Квартал охоплює місячний податковий період з ПДВ разом зі строками камеральної і документальної перевірок 20 і 40 днів, більшість договірних строків оплати і початок сезонних закупівель, тому розрив, що виникає з календаря, потрапляє в горизонт прогнозу. Коротший горизонт пропускає такі розриви, а довший втрачає точність, бо надходження за межами кварталу оцінюються вже приблизно.
Відповіді на питання, як уникнути касового розриву, прогноз сам не дає, проте показує розрив за кілька тижнів до його настання. Від цього запасу часу залежить, яку частину розриву ще встигають скоротити зміни у строках оплати, запасах і умовах постачальників, а яку доведеться фінансувати. Для власника прогноз зводиться до кількох показників, які він бачить щотижня, тобто мінімального накопиченого сальдо, тижня мінімуму і відхилення фактичних даних від прогнозу. Решту управлінської звітності, зокрема систему показників для власника, ця стаття не розглядає.
Де заблоковані гроші компанії
Щоб знайти джерело розриву, зміну фінансового циклу розкладають на три складові і визначають, яка з них подовжилася і на скільки днів. Подовження циклу на 10 днів за рахунок запасів і таке саме подовження за рахунок дебіторської заборгованості дають однаковий приріст циклу в днях, проте означають різну суму вкладених коштів, мають різні причини і потребують різних способів скорочення. Діагностика починається з помісячної динаміки трьох показників оборотності за останні 12 місяців і лише потім переходить до сум.
У дебіторській заборгованості гроші найчастіше блокує розбіжність між договірними і фактичними строками оплати. Її показують структура заборгованості за строками, частка простроченої суми і концентрація на кількох найбільших клієнтах, бо затримка оплати одним великим покупцем може дорівнювати всьому місячному розриву. Для постачальників, які продають іншим компаніям, строк оплати є частиною комерційної пропозиції, тому умови співпраці з дистриб'юторами прямо визначають тривалість обороту дебіторської заборгованості.
У запасах кошти утримують низькооборотні позиції, страхові запаси і незавершене виробництво. Низькооборотна позиція тримає гроші місяцями, хоча в балансі відображається як актив за собівартістю, тому аналіз оборотності кожної групи запасів дає точнішу картину, ніж загальна сума. Причини надлишкових запасів можуть полягати в організації планування і закупівель, тобто там, де виникають втрати в процесах і запасах, тож у цьому розділі запаси розглянуто лише як об'єкт вкладення коштів.
Кредиторська заборгованість працює на компанію, доки постачальники надають відстрочку, і створює розрив, коли компанія платить раніше, ніж отримує оплату від своїх клієнтів. Така асиметрія строків виникає, наприклад, коли імпортну сировину оплачують наперед, а готову продукцію продають з відстрочкою. Поза циклом кошти відволікають податки, капітальні витрати і великі разові платежі, причому капітальні витрати, профінансовані з поточних надходжень без інвестиційного кредиту, безпосередньо зменшують ресурси операційного циклу. Такі платежі в прогнозі показують окремим рядком, щоб не змішувати їх з оборотним капіталом.
Зарубіжні дані показують, що подовження циклу трапляється і серед великих компаній. За європейським опитуванням оборотного капіталу 2025 року фінансовий цикл 1 000 найбільших нефінансових компаній Європи у 2024 році становив 44,8 дня і подовжувався третій рік поспіль. За глобальним дослідженням оборотного капіталутривалість обороту дебіторської заборгованості публічних компаній світу зросла з 47,3 до 50,0 дня за період з 2015 по 2024 рік. Обидва показники стосуються переважно публічних компаній з доступом до ринків капіталу, тому безпосередньо на українські підприємства їх не переносять, і вони відображають лише загальну тенденцію.
Як скоротити потребу в оборотному капіталі
Відповідь на питання, як закрити касовий розрив без нового боргу, залежить насамперед від фінансового циклу, бо без позикових коштів розрив стійко зникає лише за скорочення кількості днів, протягом яких компанія фінансує операції. Управління оборотним капіталом зводиться до кількох груп рішень, і кожна з них має свою ціну. Для компанії скорочення циклу означає коротший строк оплати для її клієнтів, довше очікування оплати для постачальників або менші запаси на складі. Перенесення платежів, які можна відкласти, зокрема капітальних витрат і дивідендів, скорочує розрив у строках лише в межах кількох тижнів, а тривалість самого циклу змінюють чотири важелі, кожен із яких діє на одну з його складових.
Управління дебіторською заборгованістю охоплює строки оплати в договорах, кредитні ліміти для клієнтів, дисципліну виставлення рахунків і щотижневу роботу з простроченою заборгованістю.
Управління запасами охоплює зміни асортименту і політики страхових запасів, а також закупівлю під підтверджене замовлення клієнта.
Умови розрахунків із постачальниками охоплюють строки відстрочки, графіки платежів і фінансування постачальників за участю банку.
Аванси клієнтів передбачають для замовлень із тривалим виробничим циклом або індивідуальною специфікацією.
Економічну доцільність зміни строків розрахунків із клієнтами та постачальниками можна оцінити на прикладі знижки за дострокову оплату. Умова, за якою покупець отримує 2% знижки за оплату на десятий день замість тридцятого, еквівалентна приблизно 37,2% річних. Річна ціна знижки дорівнює її розміру, поділеному на решту суми і помноженому на кількість двадцятиденних періодів прискорення оплати в році. За розрахунком UA Consulting ця проста річна ціна більш ніж удвічі перевищує ставку 16,47% за новими гривневими кредитами бізнесу в січні 2026 року, тому для компанії, яка надає таку знижку своїм клієнтам, вона дорожча за кредит. З тієї ж причини для компанії-покупця відмова від такої знижки заради довшої відстрочки обходиться дорожче за кредит, і це обмежує вигоду від подовження строків оплати постачальникам.
Скорочення циклу вивільняє гроші пропорційно кількості днів, а економія процентів залежить від ставки, за якою компанія інакше фінансувала б ці дні. Наведена нижче таблиця показує обидві величини у відсотках річної виручки, тому її можна застосувати до компанії будь-якого розміру, а для днів обороту запасів і кредиторської заборгованості результат зменшують пропорційно частці собівартості у виручці. Розрахунок виконано за ставкою 16,47% річних за новими гривневими кредитами бізнесу в січні 2026 року. За оглядом банківського сектору НБУ у II кварталі 2026 року вартість гривневих кредитів бізнесу становила 15,3%, тож після підвищення облікової ставки до 16% порядок величин у таблиці зберігається.
Джерело: розрахунки UA Consulting за даними монетарної статистики НБУ за січень 2026 року.
Зміни в строках оплати і запасах стосуються одночасно продажів, закупівель і виробництва, тому їхній результат залежить від того, наскільки узгоджено ці функції виконують нові правила. З огляду на це скорочення фінансового циклу є операційним проєктом, і супровід змін у строках оплати і запасах стосується насамперед щоденного виконання цих правил. Рівень і структура витрат компанії залишаються окремим питанням, що виходить за межі цієї статті.
Подовження строків оплати постачальникам скорочує цикл компанії, проте переносить розрив на інших учасників ланцюга постачання. Європейський звіт про платежі 2026 року фіксує, що 62% компаній затримують оплату постачальникам через несвоєчасну оплату з боку власних клієнтів, проте Україну це опитування не охоплює. Зміни до МСБО 7, оприлюднені в травні 2023 року і чинні для річних періодів, що починаються 1 січня 2024 року або пізніше, вимагають розкривати угоди про фінансування постачальників. Мета цієї вимоги полягає в тому, щоб користувачі звітності бачили вплив таких угод на зобов'язання, грошові потоки і ризик ліквідності, хоча класифікацію відстрочки як боргу стандарт не встановлює.
Для експортерів до Європейського Союзу (ЄС) строк оплати може обмежувати й право ЄС, якщо договір підпорядковано праву держави-члена. Директива 2011/7/ЄС встановлює для розрахунків між підприємствами строк не більше 60 календарних днів, якщо сторони прямо не погодили інше і така умова не є явно несправедливою для кредитора, а проєкт регламенту з 30-денним строком досі очікує позиції Ради ЄС. Ці норми впливають на відстрочку, яку український експортер може погодити з європейським покупцем, і пов'язані з ширшим питанням виходу на ринок ЄС.
Чим фінансувати залишковий розрив і коли кредит лише відкладає проблему
Частину розриву, яку не закриває скорочення фінансового циклу, фінансують позиковими коштами, і вибір інструменту залежить від природи розриву. Короткострокові джерела відповідають змінній і сезонній частині оборотного капіталу, бо їх погашає саме повернення циклу до звичайного рівня. Постійна частина оборотного капіталу, яка не зменшується з місяця в місяць, потребує довгострокового фінансування, і це вже питання структури капіталу та довгострокового капіталу від інвестора. Для дочірніх компаній іноземних груп таким джерелом може бути внутрішньогрупова позика або внесок до статутного капіталу, проте на такі операції поширюються чинні валютні обмеження НБУ.
Для розриву в строках банки пропонують овердрафт і відновлювальну кредитну лінію, які покривають дефіцит у тижні, коли сальдо опускається нижче мінімального залишку, і погашаються з надходжень. Кредит на поповнення обігових коштів має фіксовану суму і строк, тож він відповідає сезонній потребі з відомою датою повернення. Такі кредити банки видавали і за державною програмою доступних кредитів, умови якої визначає постанова Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 28, проте офіційних параметрів програми для фінансування оборотного капіталу у 2026 році у відкритому доступі немає.
Факторинг фінансує конкретну дебіторську заборгованість, тому факторинг без регресу, за якого заборгованість списується з балансу продавця, прямо скорочує його цикл, тоді як кредитна лінія фінансує сальдо компанії загалом. З 30 липня 2026 року набрали чинності основні положення Закону України «Про факторинг», який відокремлює факторинг від викупу боргів, а також пов'язані зміни до Цивільного кодексу України. Оцінки обсягу ринку факторингу, які дають банківська асоціація і аналітики на основі даних НБУ, розходяться майже вдвічі через різне охоплення, і єдиної цифри обсягу ринку немає. Ставки і державна компенсація для факторингу у 2026 році залишаються невизначеними, оскільки чинність програми підтримки на 2026 рік у відкритих джерелах не підтверджено.
Фінансування постачальників за участю банку, яке ще називають зворотним факторингом, дає змогу покупцю платити пізніше, а постачальнику отримувати гроші раніше за рахунок банку. Банк при цьому бере на себе кредитний ризик покупця, і умови такого фінансування залежать саме від його кредитоспроможності. Для покупця інструмент подовжує тривалість обороту кредиторської заборгованості, доки зобов'язання за змістом залишається торговим, а для постачальника скорочує тривалість обороту дебіторської заборгованості, якщо її продано банку без регресу.
Кредит лише відкладає проблему, коли за прогнозом сальдо не повертається вище мінімального залишку без нового кредиту, а фінансовий цикл тим часом подовжується або виручка зростає швидше, ніж операційний грошовий потік. У такому стані нові кредити йдуть на погашення попередніх, і розрив переходить у наступний період, обростаючи процентами за ставками, наведеними на графіку після вступу. Це ознака структурного дефіциту з другого розділу, і вихід із нього полягає у зміні моделі оборотного капіталу або в довгостроковому капіталі.
Банківський ринок 2026 року робить короткостроковий кредит доступнішим, проте користуються ним далеко не всі компанії. За опитуванням НБУ про умови кредитування стандарти кредитування малого і середнього бізнесу пом'якшуються, а за оцінкою НБУ в червневому Звіті про фінансову стабільність 2026 року банківськими кредитами користується лише третина компаній, якщо зважувати за обсягом активів. Можна припустити, що компанії, на які припадає більша частина активів, закривають розрив переважно власними коштами, відстрочкою від постачальників або іншими джерелами фінансування, тому скорочення фінансового циклу має для них особливу вагу.
Як зрозуміти, чи розрив скорочується, чи переноситься
Скорочення касового розриву видно лише в динаміці кількох показників, які разом відрізняють зміну циклу від перенесення розриву в наступний період. Першу групу показників дає 13-тижневий прогноз, тобто мінімальне накопичене сальдо, тиждень, на який воно припадає, і точність прогнозу за попередні тижні. Друга група стосується циклу і містить помісячну тривалість фінансового циклу та його складових, операційний грошовий потік за останні 12 місяців і частку простроченої дебіторської заборгованості. Третя група описує борг, тобто частку короткострокового боргу, яку компанія постійно поновлює, і коефіцієнт покриття процентів операційним прибутком.
Для коефіцієнта покриття процентів НБУ публікує агреговане значення для корпоративного сектору, проте нормативом воно не є. За грудневим Звітом НБУ про фінансову стабільність операційний прибуток українських компаній за 12 місяців, що завершилися у вересні 2025 року, покривав фінансові витрати в середньому у 2,1 разу. Це середнє значення для вибірки НБУ, тому воно показує загальний фон і не визначає межу безпеки для конкретної компанії. Наведена нижче таблиця порівнює три типові стани, від розриву в строках до ознак неплатоспроможності.
Джерело: систематизація UA Consulting за Кодексом України з процедур банкрутства і методичними рекомендаціями Міністерства економіки.
Два поняття, які в оцінці стану компанії часто змішують, мають різну правову природу. Загроза неплатоспроможності є правовим поняттям Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ) і охоплює, зокрема, ситуацію, коли задоволення вимог одного чи кількох кредиторів унеможливить виконання грошових зобов'язань перед іншими кредиторами в повному обсязі. Критична неплатоспроможність є методичним критерієм Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства, затверджених Міністерством економіки, які обов'язкової сили не мають. Цей критерій вимагає ознак поточної неплатоспроможності на початок і кінець кварталу, а також значень коефіцієнта покриття поточних зобов'язань оборотними активами і коефіцієнта забезпечення власними засобами на кінець кварталу, нижчих за нормативні 1,0 і 0,1.
Межа між касовим розривом і загрозою неплатоспроможності є точкою, де фінансове управління переходить у правові процедури, бо в разі такої загрози КУзПБ зобов'язує боржника у місячний строк звернутися до господарського суду. Стабілізацію компанії в такому стані охоплює антикризове управління підприємством, а перемовини з кредиторами і новий графік погашення боргу належать до реструктуризації. Для прибуткової компанії з розривом у строках ознаки загрози неплатоспроможності не виникають, бо її сальдо повертається вище мінімального залишку. Структурний дефіцит, який тривалий час фінансується поновленням короткострокового боргу, натомість поступово наближає компанію саме до цієї межі.
Від чого залежить, чи закриється касовий розрив
Прибуткове підприємство стикається з дефіцитом ліквідності тоді, коли зароблені гроші ще перебувають у запасах, дебіторській заборгованості і ПДВ до відшкодування. Масштаб касового розриву визначають фінансовий цикл, одноденна виручка і темп зростання продажів, а в Україні ще й строки відшкодування ПДВ та договірні строки оплати за експортом у межах граничних строків НБУ. Джерело розриву видно з того, яка складова циклу подовжилася і чи повертається сальдо в 13-тижневому прогнозі вище мінімального залишку без нового кредиту.
Тривалість розриву залежить від того, чи скорочується сам фінансовий цикл. Короткостроковий кредит за ставкою, наведеною на графіку після вступу, закриває розрив у строках, бо джерело його погашення вже закладене в майбутніх надходженнях. За липневим прогнозом НБУ облікова ставка, яка вже досягла передбаченого в ньому рівня 16%, залишатиметься на цьому рівні до II кварталу 2027 року, з якого очікується її зниження, тому в цей період кожен день фінансового циклу, покритий кредитом, обходиться компанії за поточною ставкою. Для структурного дефіциту такий кредит лише переносить проблему в наступний період разом із процентами, тому його закривають скорочення фінансового циклу або довгостроковий капітал для постійної частини оборотного капіталу.
UA Consulting супроводжує зміни в процесах розрахунків, управлінні запасами і контролі виконання рішень, від яких залежить оборотний капітал, у межах наявної операційної моделі. Обговорити завдання зі старшим радником
