За даними Державної служби статистики України (Держстат), оприлюдненими 6 жовтня 2026 року, рівень рентабельності операційної діяльності українських підприємств у 2025 році знизився до 2,7%. Роком раніше цей показник становив 5,7%, а в 2019 році сягав 10,2%, і нижчого значення за сім років спостережень не зафіксовано. На перший погляд це означає загальне погіршення прибутковості бізнесу, проте дані за видами економічної діяльності дають підстави для іншого висновку.
Головну роль у цьому зниженні відіграла секція K «Фінансова та страхова діяльність», операційний збиток якої зосереджено в одній групі фінансових суб’єктів. Вона повністю зумовила падіння показника в 2024 році та більшу його частину в 2025 році. За розрахунками UA Consulting, без цієї секції рентабельність операційної діяльності становила 9,8% у 2024 році та близько 9% у 2025 році проти 10,2% у 2019 році. Ще одне викривлення стосується торгівлі, оскільки Держстат не включає собівартість реалізованих товарів до знаменника її показника, що формально завищує рентабельність секції. Тому без цих уточнень сукупний показник непридатний як орієнтир для оцінювання результатів конкретної компанії.
Коректно порівнювати результати компанії можна лише з показником її секції або розділу Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД) у межах тієї самої розмірної групи й за однаковою методикою розрахунку. Як показує розрахунок операційної маржі, у 2025 році розрив між секціями перевищував 30 відсоткових пунктів, тому галузева належність підприємства важить для оцінювання більше, ніж загальна динаміка. Крім того, сукупний показник зважено за обсягом витрат, через що він відображає передусім становище найбільших підприємств. За кількістю ж підприємств картина інша, адже 2025 рік зі збитком до оподаткування завершило 27,5% із них.
Джерело: річні дані Держстату про фінансові результати підприємств, ряд без секції K розраховано UA Consulting
Середня рентабельність бізнесу в Україні з 2019 по 2025 рік
Відповідно до методологічних положень Держстату, рентабельність операційної діяльності визначають як відношення фінансового результату від операційної діяльності підприємств до витрат цієї діяльності. Інакше кажучи, показник характеризує обсяг операційного прибутку в розрахунку на гривню витрат, а не на гривню виручки, і цим принципово відрізняється від показників маржі. Державне статистичне спостереження охоплює юридичних осіб, які подають фінансову звітність, за винятком банків і бюджетних установ, відтак діяльність фізичних осіб-підприємців (ФОП) у ньому не відображено. Абсолютні показники наведено в номінальному вираженні без коригування на інфляцію, а відносні розраховано на основі тих самих номінальних величин.
Часовий ряд має кілька особливостей формування, які впливають на його інтерпретацію. Річні дані за період з 2021 по 2023 рік Держстат позначає як сформовані на основі фактично поданих звітів, а обов’язок подавати статистичну звітність відновлено Законом № 4505-IX лише з 5 липня 2025 року. Крім того, після запровадження воєнного стану змінилося територіальне охоплення спостережень, через що незначні коливання показника між роками потребують обережного тлумачення. Не остаточна й оцінка за 2025 рік, адже попередні дані від 19 червняДержстат уточнив у жовтні, а наступне оновлення ряду, згідно з календарем оприлюднень, заплановано на 10 листопада 2026 року.
У семирічному ряді 2021 рік вирізняється як піковий і водночас нетиповий. Того року рентабельність сільського господарства порівняно з 2019 роком більш ніж подвоїлася, а добувної промисловості зросла в 1,8 раза. Це збіглося зі стрімким підвищенням цін виробників промислової продукції, які, за даними статистичного збірника Держстату про індекси цін виробників, у грудні 2021 року на 62,2% перевищили рівень грудня 2020 року. Тому для наступних років коректніше брати за базу порівняння 2019 рік, показники якого не спотворені ні пандемічним спадом 2020 року, ні ціновою кон’юнктурою 2021 року.
За річною статистикою Держстату, рентабельність усієї діяльності, яка співвідносить чистий фінансовий результат з усіма витратами підприємств, була від’ємною лише в 2022 році (−3,2%). Того ж року від’ємним було й сальдо фінансового результату до оподаткування (−216,6 млрд грн), тоді як у 2025 році воно становило 893,0 млрд грн у номінальному вираженні. У 2024 році рентабельність усієї діяльності зрівнялася з операційною, а в 2025 році майже вдвічі перевищила її. Дані в розрізі секцій показують, що цю розбіжність сформувала секція K.
Чому загальний показник за 2024 і 2025 роки занижений
За даними в розрізі секцій і груп КВЕД, операційна рентабельність секції K «Фінансова та страхова діяльність», яку Держстат наводить без урахування банків, становила −56,9% у 2024 році та −70,0% у 2025 році. Водночас фінансовий результат секції до оподаткування залишався додатним, тобто операційний збиток перекривали фінансові та інші доходи. У 2025 році цей збиток сягнув близько 696 млрд грн, що, за розрахунками UA Consulting, становило приблизно дві третини операційного прибутку решти економіки. Отже, саме секція K спричинила більшу частину зниження загального показника, хоча на неї припадає лише близько 5% сукупних операційних витрат.
Майже весь приріст операційних витрат секції за ці два роки припадає на групу 64.3 КВЕД «Трасти, фонди та подібні фінансові суб’єкти», до якої належать, зокрема, інвестиційні фонди. Витрати цієї групи зросли з 79,1 млрд грн у 2023 році до 797,7 млрд грн у 2025 році, причому майже всі вони зосереджені в середніх підприємствах. Операційний збиток секції K повністю сформувала саме ця група, тоді як решта груп мала додатний операційний результат. Причин такого зростання витрат Держстат не пояснює, а в опрацьованих відкритих джерелах їх також не розкрито.
Після вилучення секції K із чисельника й знаменника операційна рентабельність решти економіки в 2024 році становила 9,8%, а для 2025 року розрахунок дає значення в межах від 8,9% до 9,1%. Нижню межу розраховано за опублікованим загальним підсумком, а верхню за сумою секцій, оскільки для 2025 року ці величини між собою повністю не узгоджуються. Отже, без урахування секції K рентабельність у 2024 році майже повернулася до рівня 2019 року, а в 2025 році знизилася лише помірно. Ця динаміка узгоджується з висновком Національного банку України (НБУ) про випереджальне зростання операційних витрат підприємств порівняно з їхніми доходами.
У розрахунку UA Consulting операційний результат кожної секції обчислено на основі опублікованих значень рентабельності та витрат. Для торгівлі знаменник узято без собівартості реалізації всієї секції G, оскільки саме за такого підходу розрахунок збігається з даними Держстату. Частка ремонту автотранспортних засобів у собівартості секції не перевищує 1%, тому це спрощення на висновки не впливає. Для тих років, коли загальні підсумки узгоджуються із сумою секцій, розрахунок відтворює офіційні значення з відхиленням не більше ніж 0,1 відсоткового пункту. Відтак ряд без секції K ґрунтується лише на опублікованих даних, а розбіжність офіційних підсумків за 2025 рік відображено як діапазон.
Результати першого півріччя 2026 року
Квартальні дані Держстату охоплюють лише великі та середні підприємства й не враховують рослинництва й тваринництва, тому безпосередньо зіставляти їх із річним рядом некоректно. Згідно з квартальним набором даних Держстату про фінансові результати, у першому півріччі 2026 року операційна рентабельність великих і середніх підприємств без урахування банків становила 9,1% проти 8,5% за аналогічний період 2025 року. Секція K у квартальному ряді має додатну рентабельність, і аномалія річних даних у ньому не проявляється.
Частка збиткових великих і середніх підприємств з урахуванням банків за той самий період скоротилася з 25,7% до 23,9%. Отже, квартальна статистика Держстату не фіксує погіршення операційних результатів великого й середнього бізнесу в першому півріччі. Натомість під час презентації Звіту про фінансову стабільність у червні 2026 року представники НБУ повідомили про зниження операційної маржі бізнесу в першому кварталі. Ці оцінки не обов’язково суперечать статистиці, адже регулятор спирається на іншу вибірку та інший показник, тому динаміка може відрізнятися.
Рентабельність галузей України за видами економічної діяльності
Розрив між секціями КВЕД значно перевищує річні коливання загального показника. У таблиці нижче операційну рентабельність 2024 і 2025 років зіставлено з піковим 2021 роком, а секцію K з причин, описаних вище, вилучено. Водночас ранжування за цим показником характеризує прибутковість поточної діяльності й не тотожне оцінці інвестиційної привабливості галузі.
Джерело: набір даних Держстату «Фінансові результати підприємств (річна)»
Серед зіставних секцій найвищу рентабельність у 2024 і 2025 роках мало сільське господарство, яке в 2025 році також вирізнялося найменшою часткою збиткових підприємств. Навіть у 2022 році рентабельність аграрних підприємств трималася на рівні 20,0%. За оцінкою НБУ, операційний прибуток аграріїв за дванадцять місяців до вересня 2025 року зріс у річному вимірі більш як на 45%. Натомість харчова промисловість, що переробляє цю сировину, у 2025 році мала рентабельність лише 4,7%. Для компаній агробізнесу та харчової переробки це означає, що первинне виробництво й переробку навіть у межах одного ланцюга створення вартості доцільно порівнювати з різними галузевими орієнтирами.
Добувна промисловість, яка також належить до сировинних секцій, продемонструвала протилежну траєкторію. У 2025 році її рентабельність знизилася з 22,3% до 3,8%, тобто майже вшестеро, а частка збиткових підприємств виявилася найвищою серед усіх секцій. За оцінкою НБУ, гірничодобувні підприємства скоротили виробництво внаслідок падіння світових цін і попиту на металопродукцію, що вказує на переважно зовнішній, ринковий характер погіршення.
Рентабельність переробної промисловості після 2,3% у 2022 році поступово відновлювалася й у 2025 році наблизилася до найвищого значення ряду. Водночас результати всередині секції суттєво різняться, адже металургія після −21,2% у 2023 році піднялася лише до 1,3% у 2025 році, тоді як НБУ відносить машинобудування до лідерів за операційною рентабельністю. Тому промисловим і виробничим компаніям доцільніше орієнтуватися на свій розділ КВЕД, оскільки показник секції усереднює результати надто різнорідних виробництв.
Інфраструктурні секції з року в рік посідають нижні позиції за рентабельністю. Єдиною секцією, що мала від’ємну операційну рентабельність у кожному із семи років ряду, є водопостачання, каналізація та поводження з відходами. У 2025 році в енергетиці зі збитком працювала майже половина підприємств, хоча сукупний показник секції залишався додатним. Статистика не розкриває причин такого розподілу, тому тарифне регулювання для енергетики та комунальної інфраструктури можна розглядати лише як імовірний чинник, внесок якого за опублікованими даними кількісно оцінити неможливо.
Будівельні підприємства в 2022 році мали від’ємну рентабельність (−2,4%), а згодом показник секції повернувся до додатних значень, проте досі залишається одним із найнижчих серед галузей із додатним результатом. Збиток до оподаткування в 2025 році отримало близько 30% будівельних підприємств, що дещо більше, ніж в економіці загалом (27,5%). Для будівельних компаній і виробників будматеріалів орієнтирами слугують відповідно секція будівництва та розділ 23 переробної промисловості. Будівельній компанії варто порівнювати себе з даними своєї розмірної групи, адже великі підприємства секції мали дещо вищу рентабельність, ніж малі.
У транспорті та складському господарстві рентабельність зросла з 2,7% у 2022 році до найвищого в ряді значення 9,7% у 2023 році. У 2024 році показник знизився до 4,0% і наступного року відновився лише частково, а НБУ пов’язує слабкість транспорту зі скороченням експорту. Через такі істотні коливання порівнювати транспортне підприємство з даними одного року малоінформативно.
Інформація та телекомунікації мають найстабільніший показник серед усіх секцій, адже з 2019 по 2025 рік він коливався в межах від 12,9% до 16,5%. У розділі комп’ютерного програмування рентабельність зросла з 6,4% у 2019 році до 11,3% у 2025 році, проте залишалася нижчою, ніж у секції загалом. Для технологічних і цифрових компаній суттєво й те, що саме в цій секції розрив між великими та малими підприємствами найбільший серед галузей, наведених нижче в таблиці за розміром підприємств.
На відміну від інформації та телекомунікацій, інші секції послуг вирізняються значними коливаннями рентабельності з року в рік, що ускладнює вибір бази для порівняння. Так, операції з нерухомим майном у 2022 році мали рентабельність −17,1%, а в 2025 році показник секції знову перевищив 10%. Професійна, наукова та технічна діяльність після від’ємних значень 2022 і 2023 років повернулася до додатного результату, тоді як освіта й охорона здоров’я в 2025 році мали від’ємну операційну рентабельність.
Чому показник торгівлі не означає найвищої прибутковості
Відповідно до методики розрахунку показників фінансових результатів, для торговельних підприємств секції G, за винятком технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів, Держстат не включає собівартість реалізованих товарів до знаменника рентабельності. Унаслідок цього операційна рентабельність торгівлі в 2023 році становила 29,1% і формально перевищувала показник будь-якої іншої секції. Порівнювати ці значення з показниками виробництва чи послуг некоректно, адже чисельник у всіх секціях визначено однаково, а знаменник у торгівлі зменшено на собівартість реалізованих товарів.
Якщо ж віднести операційний результат кожної секції до чистого доходу від реалізації, як це зроблено в розрахунку UA Consulting, торгівля переміщується з верхньої частини розподілу до нижньої. У 2025 році операційна маржа торгівлі становила 2,8% чистого доходу (в оптовій торгівлі 2,5%, у роздрібній 2,9%), а нижчу маржу, не враховуючи секцію K, мали лише чотири секції. Тому для компаній роздрібної торгівлі та дистрибуціїзіставним показником слугує операційна маржа до чистого доходу, тоді як рентабельність витрат за даними статистики придатна для порівняння тільки в межах секції G.
Джерело: розрахунок UA Consulting за річними даними Держстату
Рентабельність ресторанного і готельного бізнесу
За даними Держстату в розрізі розділів КВЕД, секція тимчасового розміщування та організації харчування в 2022 році мала рентабельність −10,0%, а надалі повернулася до додатних значень. Заклади харчування в 2025 році працювали з рентабельністю 5,2%, однак збитковою була більш як чверть підприємств цього розділу. У тимчасовому розміщуванні рентабельність того ж року була вищою (11,0%), проте результати тут значно мінливіші, а частка збиткових підприємств перевищувала 40%. Ці дані охоплюють тільки юридичних осіб, тому заклади, що працюють як ФОП, у них не відображено.
Скільки підприємств працює зі збитком
Згідно з річними рядами Держстату, частка підприємств, які завершили рік зі збитком до оподаткування, у 2022 році зросла до 33,9%, а надалі поступово скорочувалася. За цим показником бізнес майже повернувся до рівня 2019 року, коли збиток отримало 26,0% підприємств. Частку збиткових визначають за кількістю підприємств без урахування їхнього масштабу, тому вона характеризує поширеність збитків, а не їхню економічну вагу.
Джерело: набір даних Держстату «Фінансові результати підприємств (річна)»
Розподіл за секціями свідчить, що збитковість найпоширеніша в добувній промисловості та енергетиці, де збиток отримала майже половина підприємств. Найменша частка збиткових підприємств у сільському господарстві, хоча й там збитковим було кожне шосте підприємство. Отже, високий сукупний показник секції не гарантує прибутковості окремого підприємства, адже середнє значення формують насамперед найбільші учасники ринку.
У розрізі розмірних груп частка збиткових у 2025 році становила 20,2% серед великих підприємств, 21,9% серед середніх, 27,8% серед малих, включно з мікропідприємствами, і 29,4% серед мікропідприємств. В останні три роки ряду закономірність була незмінною, тобто що менше підприємство, то вища частка збиткових. Проте в 2020 і 2022 роках збиткових серед великих підприємств було більше, ніж серед середніх, тому перевага великих підприємств за цим показником не постійна.
Аналітика фінансової звітності компаній за 2025 рік, побудована на вибірці з 222,3 тис. компаній, фіксує серед них 78,1% прибуткових і 20,6% збиткових за чистим фінансовим результатом. Ця оцінка не зіставна з офіційною статистикою, оскільки Держстат ураховує збиток до оподаткування, а вибірку аналітики сформовано за власними критеріями. Попри відмінності в методиці, обидва джерела свідчать, що зі збитком працює щонайменше кожна п’ята компанія.
Рентабельність великих, середніх і малих підприємств
Опубліковані дані Держстату за 2025 рік показують, що операційна рентабельність великих підприємств становила 9,7%, малих досягла 11,2%, а середніх була від’ємною (−5,1%). Від’ємний результат середніх підприємств зумовила група 64.3 КВЕД, майже всі витрати якої припадають саме на середні підприємства. Ці дані стосуються лише юридичних осіб, і малий бізнес, що працює як ФОП, у них не представлений.
Джерело: набір даних Держстату «Фінансові результати підприємств (річна)»
Вплив розміру підприємства на рентабельність у різних галузях неоднаковий і не має єдиного напряму. У сільському господарстві рентабельність великих, середніх і малих підприємств майже однакова, у секції інформації та телекомунікацій рентабельність великих підприємств більш ніж учетверо перевищує показник малих, а в переробній промисловості найвищий показник мають середні підприємства. За розрахунками UA Consulting, без секції K рентабельність середніх підприємств у 2025 році становила 7,8%, що нижче, ніж у великих (9,6%) і малих (11,5%) підприємств. Тому середнім компаніям коректніше порівнювати власні результати з цим значенням, а не з опублікованим показником −5,1%.
Порівнюючи розмірні групи, варто пам’ятати, що Держстат публікує сукупний показник, зважений за обсягом витрат, тому найсильніше на нього впливають підприємства з найбільшими витратами. Медіанні оцінки вказують на інше співвідношення між розмірними групами підприємств. За даними тієї самої аналітики фінансової звітності, половина великих прибуткових компаній у 2025 році мала рентабельність продажів, нижчу за 2,6%, у половини середніх вона не перевищувала 3,85%, а в половини малих компаній перевищувала 5%. Оскільки межі розмірних груп у цьому джерелі визначено лише за доходом, а для великих компаній наведено тільки прибуткові, таке порівняння ілюструє передусім чутливість висновків до вибору показника. Те, що чинники прибутковості виявляються різними залежно від обраного показника, підтверджує й дослідження українських аграрних компаній.
Розмірні групи в статистиці визначають за середньою кількістю працівників і річним доходом відповідно до Закону № 4196-IX, який з 28 серпня 2025 року замінив норму Господарського кодексу, не змінивши порогових значень. До великих належать підприємства із середньою кількістю працівників понад 250 осіб і річним доходом, що перевищує суму, еквівалентну 50 млн євро. Ці критерії не збігаються з категоріями, встановленими Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», який ураховує також балансову вартість активів. Тому зіставлення з галузевими даними коректне лише в межах групи, визначеної за статистичними критеріями.
Що пояснює відмінності між галузями
Статистика фіксує відмінності між секціями, проте не встановлює їхніх причин, тому нижче розглянуто економічні механізми, щодо яких є дані. Ідеться про ціни на продукцію, витрати на персонал, енергетичний чинник, курс гривні, регіональне розміщення підприємств і боргове навантаження. Кожен із цих чинників може пояснювати частину розриву, однак кількісно розподілити розрив між ними на основі опублікованих даних неможливо.
Ціновий чинник найвиразніше діє в сировинних секціях, які продають продукцію за світовими котируваннями. Пік рентабельності добувної промисловості в 2021 році збігся зі стрімким зростанням цін виробників промислової продукції, а її спад у 2025 році, як зазначено вище, НБУ пов’язує зі зниженням світових цін і попиту. За даними Інфляційного звіту НБУ за січень 2026 року, у грудні 2025 року річне зростання цін виробників промислової продукції пришвидшилося до 8,2%. Вплив цього прискорення на рентабельність виробників можна буде оцінити лише після виходу річних даних за 2026 рік.
За оцінкою НБУ у Звіті про фінансову стабільність, операційні витрати підприємств, зокрема на утримання персоналу, зростали швидше за доходи. Реальна заробітна плата в 2024 році збільшилася на 15,6%, а в 2025 році, за оцінкою регулятора в Інфляційному звіті, ще на 7,3%. За довідкою Державної податкової служби, мінімальна заробітна плата з 2022 по 2026 рік зросла в номінальному вираженні приблизно на третину. У трудомістких послугах, зокрема в освіті та охороні здоров’я, від’ємна рентабельність 2025 року узгоджується з таким тиском витрат, хоча прямого статистичного зв’язку дані не встановлюють.
У Звіті про фінансову стабільність за грудень 2025 року НБУ розглядає енергетичний чинник як ризик насамперед для енергоємних галузей, зокрема добувної, хімічної та металургійної промисловості. За повідомленнями з презентації червневого звіту 2026 року, НБУ пов’язав зниження операційної ефективності бізнесу в першому кварталі 2026 року із зимовими пошкодженнями виробничої, транспортної та енергетичної інфраструктури й подорожчанням імпортних енергоносіїв. Оскільки повного ряду цін на електроенергію для непобутових споживачів за останні п’ять років в опрацьованих джерелах немає, внесок цього чинника доводиться оцінювати якісно.
Зміна курсу гривні впливає на фінансові результати підприємств різноспрямовано. За даними Міжнародного валютного фонду (МВФ), середньорічний офіційний курс зріс з 32,3 грн за долар США в 2022 році до 41,7 грн у 2025 році. Це збільшує гривневу виручку експортерів і водночас здорожчує імпортну складову собівартості. Оскільки статистика не розмежовує підприємства за часткою експорту чи імпорту, цей механізм пояснює напрям впливу, але не його масштаб у кожній секції.
Регіональне розміщення також позначається на фінансових результатах, і НБУ оцінює цей чинник окремо від галузевого. За оцінкою НБУ в грудневому звіті, сукупний операційний прибуток компаній з регіонів із підвищеними безпековими ризиками за 12 місяців до вересня 2025 року був на 25% нижчим, ніж у 2021 році. Натомість загалом у країні без урахування державних компаній цей показник перевищив рівень 2021 року на 25%. Галузевий показник Держстату такої різниці не відображає, тому для підприємств із цих регіонів відставання від галузевого рівня не обов’язково свідчить про слабкість операційної моделі.
Боргове навантаження впливає насамперед на фінансові витрати й через них на чистий фінансовий результат підприємств. За ковзними річними даними червневого і грудневого звітів НБУ про фінансову стабільність 2025 року, з березня до вересня того ж року співвідношення валового боргу компаній і прибутку до вирахування відсотків, податків і амортизації (EBITDA) зросло з 1,8 до 2,1. Емпіричне дослідження прибутковості підприємств України за період з 2014 по 2023 рік також виявило нижчу рентабельність активів за вищої частки довгострокових зобов’язань. Тому за однакової операційної рентабельності чистий результат компанії з високим борговим навантаженням може суттєво поступатися галузевому.
Чим рентабельність відрізняється від маржинальності
У фінансовому аналізі термін «маржинальність» застосовують до різних показників, зокрема до валової маржі та торговельної націнки, тоді як державна статистика публікує рентабельність витрат. Ці показники мають різні чисельники та знаменники, і їхнє пряме порівняння призводить до хибних висновків. У таблиці нижче наведено формули основних показників за рядками звіту про фінансові результати (форма № 2) і позначено, які з них публікує Держстат.
Джерело: НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», методика Держстату, Положення НБУ про ліцензування банків, систематизація UA Consulting
Наскільки різними можуть бути ці показники, найкраще видно на умовному прикладі. Припустімо, що на 100 грн чистого доходу припадає 70 грн собівартості реалізації, 12 грн адміністративних витрат, 8 грн витрат на збут і 2 грн інших операційних витрат, а амортизація в складі цих витрат становить 3 грн, і тоді операційний прибуток дорівнює 8 грн. За такої структури операційна маржа становить 8,0%, рентабельність за формулою Держстату сягає 8,7%, оскільки прибуток відносять до 92 грн витрат, а маржа EBITDA, тобто сума операційного прибутку й амортизації відносно чистого доходу, дорівнює 11,0%. Отже, одна й та сама структура доходів і витрат дає кілька різних значень прибутковості, і коректно порівнювати можна тільки показники, розраховані за однаковою формулою.
Перерахувати рентабельність витрат у маржу до виручки можна за спрощеним співвідношенням, згідно з яким маржа дорівнює рентабельності, поділеній на суму одиниці й рентабельності. Це співвідношення дає прийнятне наближення за умови, що інші операційні доходи несуттєві. Так, рентабельність витрат на рівні 25% відповідає маржі до виручки 20%. На відміну від маржі, рентабельність витрат може перевищувати 100%, якщо витрати малі відносно фінансового результату. У розрахунку UA Consulting наведені вище значення маржі для торгівлі отримано безпосередньо з опублікованих показників Держстату, а не за спрощеним співвідношенням.
Окремої уваги потребують малі та мікропідприємства, які складають спрощену фінансову звітність за формами 2-м і 2-мс. У цих формах немає рядків фінансового результату від операційної діяльності та амортизації. Тому за власною звітністю таке підприємство не розрахує ні операційної маржі, ні показника, зіставного з даними Держстату, і для порівняння йому знадобляться дані управлінського обліку. Як ідеться в огляді змін до стандарту спрощеної фінансової звітності, наказ Міністерства фінансів № 483 від 15 вересня 2026 року запроваджує у формі 2-м окремий рядок адміністративних витрат з 1 січня 2027 року, але не раніше офіційного опублікування наказу. Відтак у статистиці ця зміна може позначитися щонайраніше в даних за 2027 рік.
Яка рентабельність бізнесу вважається нормальною
Універсального рівня нормальної рентабельності не існує, і орієнтиром може слугувати тільки показник тієї самої секції або розділу КВЕД, тієї самої розмірної групи, за той самий період і за тією самою формулою. Як видно з графіка операційної маржі вище, розкид між секціями настільки великий, що загальне середнє значення для більшості галузей непридатне як база порівняння. Унаслідок цього однакове значення маржі для однієї компанії означає відставання від галузі, а для іншої суттєве перевищення галузевого рівня.
Так, операційна маржа на рівні 10% нижча за маржу секції інформації та телекомунікацій у 2025 році (14,6%), але більш ніж утричі перевищує маржу торгівлі. Для переробної промисловості таке значення вище за галузевий рівень (8,2%). Аналогічний підхід застосовний і до рентабельності витрат, яку підприємство може розрахувати за формулою Держстату для прямого зіставлення з таблицею за секціями.
Порівнюючи результати підприємства з галузевим показником, варто зважати на кілька обмежень такого зіставлення. Одна секція об’єднує різні бізнес-моделі, як-от оптову й роздрібну торгівлю чи харчову промисловість і металургію, а вертикально інтегровані групи поєднують кілька видів діяльності. Крім того, на показник підприємства впливають інші операційні доходи й витрати, зокрема курсові різниці та разові списання, тому результати одного року рідко бувають надійною базою для висновків.
Коректне зіставлення з галузевим орієнтиром ґрунтується на чотирьох умовах, що випливають із побудови статистичних показників та їхньої мінливості в часі. Порушення будь-якої з них може змінити результат порівняння на кілька відсоткових пунктів, а для торгівлі в 2025 році різниця між двома показниками перевищувала 16 відсоткових пунктів. Дані за секціями, розділами та розмірними групами доступні в наборі даних Держстату про фінансові результати підприємств.
Підприємство зіставляють із секцією або розділом КВЕД за основним видом діяльності, а не за допоміжними напрямами.
Розмірну групу визначають за статистичними критеріями, тобто за кількістю працівників і річним доходом.
Показник підприємства розраховують за тією самою формулою, що й галузевий, з ідентичними чисельником і знаменником.
Порівняння охоплює кілька років, що дає змогу відокремити тенденцію від разових коливань окремого періоду.
Галузевий показник слугує орієнтиром для аналізу й не може бути нормативом прибутковості конкретного підприємства. Відхилення від нього свідчить про потребу з’ясувати причини, але саме собою не вказує ні на неефективність, ні на конкурентну перевагу. Для управлінського рішення інформативніше те, чи зберігається відхилення від показника відповідної розмірної групи кілька років поспіль.
Що визначатиме рентабельність бізнесу до 2030 року
Ні НБУ, ні МВФ, ні Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства не прогнозують рентабельності підприємств, тому про її перспективи доводиться судити з макроекономічних оцінок та ухвалених регуляторних рішень. Квартальні дані Держстату за перше півріччя 2026 року вказують на стабільний операційний результат великих і середніх підприємств. Водночас представники НБУ, які повідомили про зниження операційної маржі бізнесу в першому кварталі, очікували негативного впливу пошкоджень інфраструктури й дорожчих енергоносіїв також у другому кварталі.
Згідно з викладом липневого Інфляційного звіту НБУ, у 2026 році інфляція пришвидшиться до 10%, у 2027 році сповільниться до 6,9%, а цільового рівня 5% досягне в 2028 році. Висока інфляція підтримує номінальну виручку, але й прискорює зростання витрат, тому її вплив на рентабельність залежить від того, чи здатне підприємство закладати це зростання в ціни. НБУ має оприлюднити оновлений прогноз після засідання з монетарної політики 29 жовтня 2026 року.
Оцінки економічного зростання на 2026 рік з літа помітно погіршилися. У липні НБУ очікував зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) на 1,8%, однак у вересні заступник голови НБУ зазначив, що ця оцінка змістилася до рівня від 1,1% до 1,2%. МВФ у жовтневому огляді світової економіки прогнозує зростання на 1% у 2026 році, а в липневому огляді програми розширеного фінансування оцінював темпи на період з 2027 по 2030 рік у межах від 3,5% до 4,2% на рік. Уряд у середньостроковому прогнозі економічного і соціального розвитку України розглядає два сценарії з різною швидкістю відновлення. Для бізнесу різниця між сценаріями означає передусім різну динаміку попиту, яка за високої частки постійних витрат безпосередньо позначається на операційній маржі.
З 18 вересня 2026 року НБУ підвищив облікову ставку до 16%, а це позначається насамперед на фінансових витратах підприємств і через них на рентабельності всієї діяльності. На зіставність статистичних даних може вплинути згадана вище зміна форми 2-м. Урядовий законопроєкт № 15582, який передбачає зміну критеріїв розміру підприємств, на момент підготовки статті ще не ухвалено, проте в разі його ухвалення в рядах за розмірними групами може виникнути розрив, який доведеться враховувати під час порівняння років.
Найближчі оновлення статистичних даних, які можуть уточнити наведені оцінки, заплановано на листопад 2026 року. Згідно з календарем Держстату, річні показники буде оновлено 10 листопада, а 30 листопада Держстат оприлюднить квартальні дані за дев’ять місяців 2026 року для великих і середніх підприємств. Саме вони дадуть змогу встановити, чи проявилося в третьому кварталі погіршення, про яке повідомляв НБУ.
Що аналізувати, коли рентабельність компанії відхиляється від галузевої
Аналіз відхилення варто починати з перевірки секції, розмірної групи та формули розрахунку, адже частину розбіжностей зумовлює методика, як у торгівлі, або структура сукупного показника, як у секції K. Якщо після такого уточнення відхилення зберігається два роки й більше, його причини, як правило, пов’язані зі складовими операційного результату. Щоб їх виявити, галузевої статистики вже недостатньо й потрібні дані управлінського обліку компанії.
До таких складових належать ціна та структура асортименту, собівартість з її матеріальною, енергетичною й трудовою частинами, адміністративні витрати та витрати на збут. Окремо аналізують інші операційні доходи й витрати, зокрема курсові різниці та разові списання, а також рівень завантаження виробничих потужностей. Про те, де компанія втрачає маржу в операційних процесах, ідеться в окремому матеріалі, а аналіз причин відхилення в конкретній компанії зазвичай поєднує зазначені напрями в межах операційної діагностики та супроводу реалізації змін.
Управлінський висновок
Дані Держстату дають змогу встановити, яка рентабельність характерна для секції та розмірної групи, проте загальний показник за 2025 рік без відповідних уточнень вводить в оману. Його занижує одна група фінансових суб’єктів, а показник торгівлі не зіставний з іншими секціями через методику розрахунку. Без секції K рентабельність у 2024 році майже повернулася до рівня 2019 року, а в 2025 році знизилася значно менше, ніж загальний показник. Частину відмінностей між галузями пояснюють ціновий цикл сировинних секцій і, ймовірно, тиск витрат на персонал у трудомістких послугах, а всередині галузей ще й розмір підприємства, вплив якого від галузі до галузі різниться.
Галузевий показник придатний як орієнтир лише тоді, коли результат підприємства розраховано за тією самою методологією й зіставлено з тією самою секцією або розділом КВЕД і розмірною групою за кілька років. Власникові й наглядовій раді важливо бачити відхилення від коректно обраного орієнтиру та те, наскільки воно стійке в часі, адже саме від цього залежить, чи варто шукати причини в операційній моделі. Порівняння з галуззю показує, яке місце підприємство посідає на ринку, а з’ясувати причини такого положення може лише аналіз його власних даних.
Якщо рентабельність вашої компанії відхиляється від галузевого рівня, UA Consulting допоможе встановити причини та визначити пріоритети змін. Обговоріть завдання з радником.
