Наприкінці 2025 року Україна, за інформацією Єврокомісії, посіла перше місце за обсягом постачань до ЄС сталевої продукції, на яку поширюється механізм коригування вуглецевих викидів на кордоні (Carbon Border Adjustment Mechanism, CBAM). З 1 січня 2026 року цей механізм застосовується в остаточному режимі. Відтоді кожна тонна української сталі, цементу чи азотних добрив, ввезена до ЄС імпортером, річні обсяги якого перевищують установлений поріг, формує його фінансове зобов'язання. Для бізнесу в Україні запровадження CBAM найвідчутніше позначається на гірничо-металургійному комплексі, проте його вплив поширюється також на цементну галузь, виробництво азотних добрив і експорт електроенергії.
5 жовтня 2026 року Єврокомісія оприлюднила ціну сертифіката CBAM за третій квартал на рівні EUR 82.32 за тонну CO2, що є найвищим значенням серед трьох квартальних цін, опублікованих у поточному році. Водночас частка ЄС в експорті українських товарів, охоплених механізмом, зросла з 41% у 2021 році до 68% у 2025 році за оцінкою незалежного аналітичного центру. Відтак вуглецеве мито ЄС для більшості вітчизняних експортерів фактично визначає вартість доступу до їхнього основного ринку збуту.
Формально скорочення безоплатного розподілу квот у ЄС у 2026 році становить лише 2.5%. Утім платіж для сталі доменного маршруту із середньою вуглецевою інтенсивністю 2.1 т CO2 на тонну оцінюють у EUR 58 за тонну, тоді як для продукції електродугових печей він становить EUR 18. Таку розбіжність зумовлює розрив між питомими викидами конкретного виробника і бенчмарком ЄС, тобто чинник, що формується на рівні підприємства. З огляду на це в статті проаналізовано вартість CBAM у розрахунку на тонну продукції в період з 2026 по 2031 рік. Окремо розглянуто, які її складові визначаються технологією виробництва, якістю звітності та умовами контракту з імпортером.
Джерело: UA Consulting, розрахунок за бенчмарками CBAM, графіком скасування квот, цінами сертифікатів 2026 року і консенсус-прогнозом ціни галузевого дослідження
Що обкладає CBAM і хто сплачує за український товар
Правову основу механізму становить Регламент (ЄС) 2023/956, до якого Регламентом (ЄС) 2025/2083 від 8 жовтня 2025 року внесено спрощення, що набули чинності 20 жовтня 2025 року. Дія CBAM поширюється на шість товарних груп, а саме чавун і сталь, алюміній, цемент, азотні добрива, електроенергію та водень. У сегменті чорних металів до сфери регулювання належать товари групи 72 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), за винятком брухту і частини феросплавів, товарні позиції з 7301 по 7311, 7318 і 7326, а також агломеровані залізні руди, зокрема окатиші. Включення окатишів до сфери дії механізму безпосередньо стосується вітчизняного гірничорудного експорту.
Фінансове зобов'язання покладено на уповноваженого декларанта CBAM, тобто імпортера в ЄС, тоді як український виробник надає йому дані про вбудовані викиди своєї продукції. З огляду на це для вітчизняного підприємства CBAM має передусім комерційну природу і виявляється в ціні контракту, умовах поставки та вимогах до звітності. Регламент 2025/2083 замінив попередній критерій звільнення EUR 150 на одну поставку річним порогом 50 т на імпортера, який застосовується сукупно до сталі, алюмінію, добрив і цементу, тоді як для електроенергії та водню порогу не встановлено. Обсяги закупівель покупців продукції великих українських металургійних і цементних підприємств істотно перевищують цей поріг, тому практичного значення для них він не має.
Перехідний період, що тривав до кінця 2025 року, передбачав лише подання звітності без здійснення платежів. Остаточний режим застосовується з 1 січня 2026 року, проте сертифікати за імпорт поточного року декларанти придбаватимуть через центральну платформу лише з лютого 2027 року. Отже, зобов'язання за поставками 2026 року вже накопичується, хоча його фактичне виконання відбудеться в наступному році.
Ціна сертифіката для імпорту 2026 року визначається як середня квартальна ціна аукціонів системи торгівлі викидами ЄС (EU ETS), а з 2027 року її розраховуватимуть як середню тижневу. Починаючи з 2027 року декларант зобов'язаний утримувати на кінець кожного кварталу сертифікати в обсязі щонайменше 50% вбудованих викидів імпорту з початку року, тоді як первісна редакція Регламенту передбачала 80%. Річну декларацію за 2026 рік необхідно подати, а сертифікати погасити до 30 вересня 2027 року.
Предметом аналізу в статті є товари, визначені Додатком I до Регламенту 2023/956, що експортуються з України до ЄС. Для сталі, алюмінію, водню й електроенергії враховуються лише прямі викиди разом із викидами прекурсорів, тоді як для цементу, добрив і агломерованої залізної руди до розрахунку включаються також непрямі викиди, пов'язані зі споживанням електроенергії. Ціни на викиди наведено в євро, дані митної статистики в доларах США, усі показники подано в номінальному вираженні, а перерахунок гривні в євро здійснено за офіційним курсом Національного банку України (НБУ). У тексті розмежовано поняття сертифіката CBAM і квоти EU ETS, а також частки скасованого безоплатного розподілу квот і коефіцієнта CBAM, який відображає частку квот, що зберігається.
Експорт товарів CBAM з України і зростання залежності від ринку ЄС
Ключовим індикатором залежності українського експорту від CBAM слугує частка ЄС у зовнішніх постачаннях сталі. За дослідженням галузевого аналітичного центру гірничо-металургійного комплексу, виконаним на основі даних Державної митної служби України та Eurostat, цей показник зріс з 37% у 2021 році до 79% у 2025 році. Після зниження 2022 року обсяги постачань до ЄС з 2023 року поступово відновлювалися, тоді як експорт на інші ринки зменшився майже вдесятеро.
Джерело: дослідження галузевого аналітичного центру, березень 2026 року, дані Державної митної служби України та Eurostat
У 2025 році на ринок ЄС спрямовувалося 93% українського експорту довгого прокату і 86% плаского прокату, а загалом європейські споживачі отримали половину виробленої в країні сталі. За такого рівня концентрації швидка переорієнтація обсягів на альтернативні ринки є малоймовірною, тому вартість CBAM безпосередньо впливає на завантаження виробничих потужностей. Відтак оцінювання вуглецевої складової стає для металургійних підприємств питанням не лише цінової політики, а й збереження обсягів виробництва.
Оцінки сукупного експорту товарів CBAM різняться через неоднакові підходи до визначення товарного кола, тому їх доцільно розглядати окремо, не зводячи в єдиний часовий ряд. За оцінкою об'єднання роботодавців, у 2023 році експорт таких товарів до ЄС становив USD 3.6 bn. За розрахунком галузевого центру, у 2024 році під дію механізму підпадало 14.5% українського експорту до ЄС, а згаданий вище незалежний аналітичний центр оцінює обсяг 2025 року приблизно в USD 3.4 bn. Частка ЄС для всієї сукупності товарів CBAM нижча, ніж для сталі, оскільки товарне коло механізму ширше і охоплює чавун, окатиші, цемент та інші групи з відмінною географією збуту.
Технологічний маршрут виробництва визначає вартість CBAM для кожного підприємства ще до ухвалення будь-яких управлінських рішень. За оцінкою галузевого центру, 50% сталеплавильних потужностей України припадає на киснево-конвертерне виробництво, 38% на мартенівське і 12% на електросталеплавильне з використанням брухту. Питома вуглецева інтенсивність за прямими викидами оцінюється в 2.3 т CO2 на тонну плаского прокату, 2.1 т для довгого прокату і чавуну та 1.9 т для квадратної заготовки. Наведені значення ґрунтуються на консультаціях з технічними експертами і звітності публічних компаній, проте офіційно виробниками не підтверджені, що необхідно враховувати під час порівняння.
Інші товарні групи чинять менший, хоча й відчутний вплив на український експорт. Для цементу незалежний аналітичний центр не виключає скорочення постачань до ЄС на 96% у разі застосування стандартних значень, що безпосередньо стосується виробників будівельних матеріалів. Річного ряду експорту азотних добрив до ЄС в опрацьованих джерелах не виявлено, тому для цієї групи оцінка обмежується якісним рівнем. Її наслідки доцільно розглядати в контексті ланцюга агробізнесу, для якого азотні добрива є ключовим виробничим ресурсом.
Окреме місце посідає електроенергія, для якої поріг звільнення не передбачено. Виняток за статтею 2(7) Регламенту для неї можливий лише за умови об'єднання ринків електроенергії з ЄС і зобов'язання запровадити до 2030 року ціну на викиди, еквівалентну EU ETS. За моделюванням, на яке посилається брюссельський аналітичний центр, у сценарії на 2026 рік CBAM може зменшити експорт української електроенергії до ЄС з 6 TWh до 2.5 TWh порівняно зі сценарієм без механізму. Щодо алюмінію і водню в опрацьованих джерелах не виявлено даних, достатніх для оцінювання експозиції українських виробників.
Ціна сертифіката CBAM і перші результати 2026 року
Ціна сертифіката CBAM прив'язана до ринку EU ETS, тому динаміка цього ринку за останні п'ять років пояснює цінові очікування імпортерів. За даними тематичного центру Європейського агентства з довкілля, середня ціна квоти в період з 2021 по 2023 рік зросла більш ніж у півтора раза, а у 2024 році знизилася приблизно на 22%. У 2025 році середня спотова ціна становила EUR 74, що на 13% перевищує показник попереднього року, за даними звіту Європейського органу з цінних паперів і ринків (ESMA).
У 2026 році Єврокомісія оприлюднює ціни сертифікатів щоквартально, і середнє значення трьох опублікованих кварталів, за розрахунком UA Consulting, становить EUR 77.65. Ціну за четвертий квартал буде оприлюднено 4 січня 2027 року. Консенсус-прогноз на 2026 рік, наведений у галузевому дослідженні в березні, становив EUR 84, отже фактичний рівень за три квартали поки що нижчий за ринкові очікування.
Протягом 2026 року ціна квоти змінювалася нерівномірно, а її волатильність досягла дворічного максимуму. ESMA фіксує зростання ціни до EUR 90 у січні та подальше зниження приблизно на 29% до EUR 64 у березні, що пов'язують з очікуваннями щодо перегляду директиви про EU ETS і динамікою цін на енергоносії. Для експортера це означає, що квартальна ціна, за якою визначається зобов'язання 2026 року, може істотно відрізнятися від ціни, закладеної в контракт на момент його укладення.
Джерело: Європейське агентство з довкілля, ESMA, ціни сертифікатів Єврокомісії за перший, другий і третій квартали, консенсус-прогноз галузевого дослідження
Перші результати зовнішньої торгівлі засвідчують неоднорідну реакцію товарних сегментів на запровадження механізму. За даними галузевого дослідження, у січні та лютому 2026 року експорт української сталі на всі ринки зменшився на 14% у річному вимірі. Зокрема, постачання довгого прокату скоротилися на 64%, тоді як постачання плаского прокату зросли на 10%. Така розбіжність відображає різну здатність сегментів переносити витрати на CBAM у ціну, що розглянуто в розділі про контрактні умови.
За підсумками дев'яти місяців 2026 року експорт довгого прокату на всі ринки становив 331 тис. т, що на 51% менше, ніж за відповідний період попереднього року. У вересні обсяг постачань скоротився на 81% у річному вимірі, до 19.3 тис. т. За умови збереження вересневого рівня постачань у жовтні, листопаді та грудні річний експорт довгого прокату у 2026 році, за розрахунком UA Consulting, становитиме близько 390 тис. т.
Мінекономіки оцінювало скорочення експорту металургійної продукції в першому кварталі 2026 року в межах від 17% до 93% залежно від сегмента. Водночас зазначені зміни не можна пояснювати виключно запровадженням CBAM, оскільки одночасно діяли енергетичні й логістичні обмеження. Крім того, з липня 2026 року запрацював новий режим тарифних квот ЄС на сталь, що істотно скоротив безмитні обсяги для української продукції. Тарифні квоти стосуються загальних умов доступу до ринку і розглянуті в статті про вихід на ринок ЄС, а в контексті цієї статті вони важливі як чинник, що впливає на перенесення витрат на CBAM у ціну.
Як розраховується CBAM на тонну продукції
Розрахунок зобов'язання за CBAM імпортер здійснює окремо для кожного товару, проте більшість вихідних параметрів визначається на рівні підприємства-виробника. Кількість сертифікатів дорівнює обсягу вбудованих викидів продукції за вирахуванням коригування на безоплатний розподіл квот, яке обчислюється як добуток бенчмарку ЄС і коефіцієнта CBAM. Вартість зобов'язання дорівнює добутку кількості сертифікатів і ціни сертифіката за вирахуванням ціни на викиди, фактично сплаченої в країні походження.
Бенчмарки ґрунтуються на показниках найефективніших установок ЄС і диференційовані за технологічними маршрутами. Для гарячекатаного прокату остаточні значення, затверджені у грудні 2025 року, становлять 1.370 т CO2 на тонну для доменно-конвертерного маршруту і 0.481 т для прямого відновлення заліза з подальшою виплавкою в електропечі. Для електросталі з брухту бенчмарк становить 0.072 т. Коефіцієнт CBAM у 2026 році дорівнює 97.5%, тобто майже весь бенчмарк поки що віднімається від обсягу викидів, що й зумовлює поширене уявлення про незначність платежу.
Розрахунок для однієї тонни гарячекатаного прокату з інтенсивністю 2.3 т CO2 засвідчує, що частка 2.5% не відображає реального розміру зобов'язання. Коригування становить 1.336 т, отже до оплати залишається 0.96 т CO2. За середньою ціною трьох кварталів 2026 року платіж, за розрахунком UA Consulting, становить близько EUR 75 на тонну. Скасована частка бенчмарку додає до цього обсягу лише близько 0.03 т, тоді як решту формує розрив між інтенсивністю підприємства і бенчмарком ЄС.
Для плаского прокату, виробленого в електродугових печах, галузеве дослідження оцінює інтенсивність у 0.3 т на прикладі турецьких виробників. Аналогічний розрахунок за бенчмарком 0.072 т дає для нього близько EUR 18 на тонну. Перевірка методики на інтенсивності 2.1 т дає EUR 59 на тонну, що узгоджується з наведеною у вступі оцінкою EUR 58. Відтак різниця між технологічними маршрутами у 2026 році сягає приблизно EUR 57 на тонну ще до будь-якого зростання ціни на викиди.
Економічний зміст платежу розкривається лише у співвіднесенні з ринковою ціною продукції. За оцінкою галузевого дослідження, тарифне навантаження CBAM на українську сталь становить близько 12% у 2026 році і зросте до 26% у 2030 році. У сегменті плаского прокату платіж українських постачальників перевищує середній для інших імпортерів на суму від EUR 10 до EUR 15 на тонну. У сегменті довгого прокату він становить EUR 61 проти EUR 34, оскільки більшість конкурентів використовує електросталеплавильне виробництво.
З наведеного розрахунку випливає, що розмір зобов'язання конкретного підприємства визначають п'ять параметрів.
Технологічний маршрут і фактична інтенсивність прямих викидів
Якість і верифікація даних про викиди
Обсяг викидів закуплених прекурсорів, насамперед чавуну і сляба
Структура продукції за кодами УКТ ЗЕД
Розподіл ризиків і платежу в контракті з імпортером
Параметри, пов'язані з даними та контрактними умовами, підприємство здатне змінити впродовж одного-двох років, тоді як зміна технологічного маршруту можлива лише внаслідок капітальних інвестицій. Такий висновок ґрунтується на строках верифікації і масштабі інвестиційних потреб, розглянутих у наступних розділах.
Фактичні викиди чи стандартні значення і ціна якості звітності
За відсутності верифікованих даних постачальника імпортер застосовує стандартні значення, встановлені Виконавчим регламентом (ЄС) 2025/2621 для кожної країни і коду товару. До цих значень застосовується надбавка 10% у 2026 році, 20% у 2027 році і 30% з 2028 року, тоді як для добрив вона становить лише 1%. Стандартне значення встановлюється одним числом для країни і коду товару без диференціації за технологічним маршрутом, тому воно не розрізняє доменну сталь і продукцію електропечей.
Для української сталі стандартні значення перевищують оцінку фактичних викидів, і це перевищення вже має грошовий вимір. Автори галузевого дослідження оцінили додатковий платіж 2026 року окремо для плаского і довгого прокату. Для довгого прокату навантаження є вищим через більший розрив між стандартним значенням і фактичною інтенсивністю. Порівняння для двох основних сегментів металургійного експорту наведено в таблиці.
Джерело: дослідження галузевого аналітичного центру, березень 2026 року
Розрив між двома способами розрахунку збільшується з кожним підвищенням надбавки. За розрахунком UA Consulting, за стандартного значення 2.7 т для гарячекатаного прокату з урахуванням зростання надбавки різниця з платежем за фактичною інтенсивністю 2.3 т збільшується з EUR 31 на тонну у 2026 році до EUR 112 у 2030 році. Оцінка 2026 року нижча за наведену в таблиці, оскільки її виконано за фактичною середньою ціною трьох кварталів, а не за консенсус-прогнозом, використаним у дослідженні. Відтак у період з 2026 по 2028 рік якість звітності стає параметром вартості, зміна якого забезпечує найшвидший ефект без технологічної модернізації.
Найвиразніше ця особливість проявляється у виробників з низьким вуглецевим слідом. Безшовні труби в Україні виробляють в електродугових печах, проте через невизначеність щодо фактичних значень їхній експорт у січні та лютому 2026 року скоротився на 44% у річному вимірі. Учасники галузевого круглого столу повідомляли, що за застосування стандартних значень податкове навантаження на трубну продукцію щонайменше подвоюється порівняно з розрахунком за фактичними даними.
Перехід на фактичні дані залежить від верифікації, строки якої обмежені правилами ЄС. Перевірка викидів 2026 року можлива лише з початку 2027 року. Заявки від верифікаторів із третіх країн, за оглядом процедури, приймали лише чотири з 24 національних органів з акредитації ЄС. Акредитацію надають окремо для дванадцяти груп діяльності, тому повноваження на перевірку сталі автоматично не поширюються на агломерат чи чавун.
Для українських підприємств важливим кроком стала домовленість України та Швеції від 17 квітня 2026 року. Відповідно до неї шведський орган з акредитації SWEDAC готовий акредитувати українські органи з верифікації з урахуванням експертизи Національного агентства з акредитації України (НААУ). Доки верифіковані дані відсутні, квартальний запас сертифікатів на рівні 50% з 2027 року доведеться розраховувати за стандартними значеннями або даними попереднього періоду. Це безпосередньо позначається на грошових потоках експортера, що розглянуто в наступному розділі.
У міжнародному порівнянні українська продукція перебуває в межах ринкового діапазону вуглецевої інтенсивності. Стандартні значення для гарячекатаного прокату з Індії становлять 4.70 т, а з Індонезії 9.05 т за бенчмарку 1.370 т, тому конкурентну позицію постачальника визначає насамперед здатність підтвердити фактичні викиди. Ці дані характеризують структуру імпорту ЄС і не можуть бути перенесені на умови діяльності українських виробників.
Хто несе витрати на CBAM у контракті з імпортером
Невизначеність щодо остаточного розміру зобов'язання за CBAM уже змінила базові умови поставок української продукції. За даними галузевого дослідження, ринок перейшов від умов CFR, за яких імпортні платежі сплачує покупець, до умов DDP, що передбачають доставку товару постачальником зі сплатою всіх мит і зборів. За такої конструкції ризик розбіжності між очікуваними і верифікованими викидами переходить на експортера. Цей ризик може реалізуватися у 2027 році, якщо верифікацію не буде завершено до серпня.
Друга зміна стосується оборотного капіталу експортера і строку, на який він вилучається з обороту. На галузевому круглому столі навесні 2026 року виробник труб повідомив, що європейські імпортери вимагають від постачальників фактично резервувати кошти під майбутні платежі за CBAM на строк до півтора року. Для підприємства це означає подовження фінансового циклу і зростання потреби в ліквідності, тож CBAM стає складовою управління оборотним капіталом поряд із дебіторською заборгованістю і запасами.
Можливість перенесення витрат на CBAM у ціну залежить від структури виробництва в самому ЄС. Потужності ЄС з виробництва плаского прокату приблизно на 90% належать до доменного маршруту, тому зростання вуглецевих витрат європейських заводів підвищує ринкову ціну. З жовтня 2025 року до середини січня 2026 року ціна гарячекатаного прокату в ЄС зросла на EUR 110 на тонну. За оцінкою галузевого центру, це зростання компенсувало середньозважений платіж за CBAM для імпортерів.
У сегменті довгого прокату ситуація протилежна, оскільки від 85% до 90% потужностей ЄС становлять електропечі зі значним резервом завантаження. Ціна арматури в ЄС з листопада 2025 року по березень 2026 року залишалася стабільною, а маржа українського експорту довгого прокату в першому кварталі оцінювалася на рівні мінус EUR 61 на тонну. Саме тому скорочення експорту зосередилося в сегментах довгого прокату і квадратної заготовки.
Наслідки для портфеля замовлень проявилися вже на початку 2026 року. За повідомленнями учасників галузевого круглого столу, у першому кварталі українські металурги не реалізували понад 1.1 млн т експортних замовлень. Один із виробників після оцінки додаткових платежів у межах від USD 60 до USD 90 на тонну зіткнувся зі скасуванням замовлень обсягом близько 300 тис. т.
Для підприємства зазначені зміни безпосередньо відображаються в операційній маржі, а вибір між зниженням ціни, перерозподілом обсягів та виходом на інші ринки стає питанням економіки кожного товарного сегмента. Альтернативні ринки звузилися ще до запровадження CBAM. У 2025 році експорт з Китаю і Росії витіснив українську сталь з ринків Близького Сходу, Північної Африки та Туреччини, які були ключовими у 2024 році. Тому оцінювання нових ринків і каналів збуту для експортерів товарів CBAM ґрунтується на зіставленні вуглецевої вартості доступу до ЄС з логістичними і ціновими умовами інших напрямів.
Вуглецевий податок в Україні, національна система торгівлі викидами і питання винятку
Регламент CBAM передбачає зменшення зобов'язання на суму ціни на викиди, фактично сплаченої в країні походження. В Україні такою ціною є екологічний податок за викиди двоокису вуглецю, ставка якого відповідно до пункту 243.4 Податкового кодексу України становить 30 грн за тонну. Податок сплачують суб'єкти господарювання з річними викидами понад 500 т. За офіційним курсом НБУ ставка відповідає менш ніж одному євро за тонну CO2, тож вирахування не перевищує 1.3% ціни сертифіката третього кварталу.
Запровадження національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів (НСТВ) належить до зобов'язань України за Угодою про асоціацію з ЄС. Урядовий проєкт закону, оприлюднений Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України 15 травня 2026 року, передбачає першу фазу з 1 січня 2028 року. Ця фаза завершиться не раніше ніж через три роки після припинення або скасування воєнного стану. Друга фаза триватиме до досягнення ціною української квоти рівня EU ETS, а сам проєкт містить мінімальну і максимальну граничні ціни квот та альтернативні способи виконання зобов'язань, що не притаманні EU ETS.
У Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт №15386 від 7 липня 2026 року і два альтернативні проєкти №15386-1 та №15386-2, які станом на жовтень 2026 року опрацьовуються у профільному комітеті. Отже, НСТВ поки що має статус проєкту, і жоден із зазначених документів не формує ціни на викиди, яку можна було б вирахувати з CBAM. З логіки статті 9 Регламенту CBAM випливає, що майбутня внутрішня ціна зменшуватиме платіж імпортера лише в частині, фактично сплаченій і не компенсованій в Україні. Тож вона здебільшого перерозподілятиме кошти на користь державного бюджету і фондів декарбонізації.
Питання винятку для України залишається відкритим і перебуває у площині переговорів. У грудні 2025 року Єврокомісія відхилила звернення щодо відстрочення за статтею 30(7) Регламенту, яка допускає тимчасові винятки у зв'язку з надзвичайними обставинами. Рішення ґрунтувалося на власній оцінці Комісії, за якою вплив CBAM на ВВП України становить 0.01%. Галузевий аналітичний центр оцінює вплив лише через металургію в мінус 2.1% ВВП у 2030 році, і ця розбіжність стала аргументом у подальших переговорах. За повідомленнями жовтня 2026 року, уряд продовжує переговори з Єврокомісією, проте станом на 24 жовтня 2026 року рішення про виняток в опрацьованих джерелах не виявлено.
Вартість CBAM до 2031 року за чинними правилами і запропонованими змінами
Найбільш визначеною складовою прогнозу є графік скасування безоплатного розподілу квот, закріплений законодавством ЄС. Частка скасованих квот зростає з 2.5% у 2026 році до 48.5% у 2030 році і 61% у 2031 році, а повне скасування передбачено у 2034 році. Найрізкіше підвищення припадає на перехід від 2029 до 2030 року, а повний перелік чинних і запропонованих заходів із зазначенням статусу наведено в таблиці.
Джерело: Регламент (ЄС) 2025/2083, графік скасування квот, COM(2026) 616, COM(2025) 989, проєкт закону про НСТВ
Ціна сертифіката як друга складова прогнозу не має офіційно визначеної траєкторії і залежить від кон'юнктури ринку EU ETS. Консенсус-прогноз, наведений у галузевому дослідженні, передбачає EUR 95 у 2027 році і поступове зростання до EUR 126 у 2030 році, тоді як прогнозу ціни на 2031 рік в опрацьованих джерелах не виявлено. Опитування аналітиків 2024 року містило вищу середню оцінку для 2027 року, тому прогнозний діапазон ціни доцільно вважати широким.
Поєднання графіка скасування квот і консенсус-прогнозу ціни дає змогу побудувати траєкторію платежу на тонну продукції, наведену на першому графіку статті. Для гарячекатаного прокату з інтенсивністю 2.3 т платіж у період з 2026 по 2030 рік, за розрахунком UA Consulting, зростає майже в 2.7 раза, причому найбільший приріст припадає на 2030 рік. Для 2031 року відома лише частка скасованих квот, тому за відсутності опублікованого прогнозу ціни розрахунок платежу не здійснюється.
Траєкторію платежу можуть змінити дві законодавчі ініціативи ЄС, які наразі мають статус пропозицій. Пропозиція COM(2026) 616 від 17 липня 2026 року щодо перегляду EU ETS передбачає для секторів CBAM повернення 15% уже скасованих квот з 2028 року і перенесення строку повного скасування з 2034 на 2038 рік. Єврокомісія розраховує на погодження інституцій ЄС на початку 2027 року, і в разі ухвалення пропозиція зменшить платежі імпортерів у період з 2028 по 2033 рік. Кількісно оцінювати цей ефект до затвердження остаточного тексту передчасно.
Друга ініціатива поширює дію механізму на товари глибшої переробки сталі й алюмінію. Пропозиція COM(2025) 989 передбачає застосування CBAM з 1 січня 2028 року приблизно до 180 товарів з високим вмістом цих металів. Рада ЄС у червні 2026 року розширила цей перелік приблизно до 200 позицій, а Європейський парламент 15 вересня 2026 року у своїй переговорній позиції підтримав понад 450 позицій. Для українських виробників металовиробів, деталей машин і обладнання це означає поширення вимог CBAM на сегменти, які досі перебували поза дією механізму, що передусім стосується промисловості та виробництва.
Галузеві оцінки дають змогу визначити, як ці чинники можуть позначитися на обсягах експорту. За даними галузевого дослідження, до 2030 року експорт довгого прокату і квадратної заготовки до ЄС може припинитися, постачання чавуну скоротитися на 75%, а плаского прокату на 30%. Сукупні платежі за CBAM щодо української продукції чорної металургії в період з 2026 по 2030 рік автори дослідження оцінюють у EUR 1.2 bn.
Згаданий вище незалежний аналітичний центр у сценарії розрахунку за стандартними значеннями оцінює скорочення експорту товарів CBAM до ЄС на 41%, що відповідає USD 1.39 bn за 2026 і 2027 роки. Найбільша частка цього скорочення, а саме 89%, припадає на металургію, що підтверджує описану вище галузеву асиметрію навантаження. Обидві оцінки ґрунтуються на різних методиках і товарному колі, тому їх доцільно розглядати як взаємодоповнювальні орієнтири без безпосереднього зіставлення.
Довгострокова складова вартості CBAM визначається інвестиціями у зміну технологічного маршруту виробництва. Галузевий центр оцінює потребу в капіталі для декарбонізації наявних сталеплавильних потужностей України в EUR 12 bn. Натомість інвестиційна рамка для України (Ukraine Investment Framework) передбачає EUR 9.3 bn прямої допомоги і EUR 7.8 bn гарантій для всієї промисловості та енергетики. Доступ до цих ресурсів здійснюється за правилами донорського фінансування і міжнародних фінансових інституцій. Різниця платежу за CBAM між доменним і електросталеплавильним маршрутами стає окремим грошовим потоком в оцінюванні проєктів декарбонізації та в процесі залучення інвестицій.
Що визначає вартість CBAM для українського підприємства
Для продукції доменного маршруту зобов'язання за CBAM у 2026 році становить від EUR 59 до EUR 75 на тонну за фактичними даними і понад EUR 100 за стандартними значеннями. За чинним графіком скасування квот і консенсус-прогнозом ціни до 2030 року воно наближається до EUR 200 на тонну. Ставка і графік ЄС єдині для всіх постачальників, тому відмінності між українськими підприємствами формуються на рівні виробництва, звітності та контрактних умов.
У період з 2026 по 2028 рік найбільший вплив на розмір зобов'язання справляють якість даних і умови поставки. Розрив між стандартними значеннями і фактичними викидами вже у 2026 році вимірюється десятками євро на тонну, а з урахуванням чинної надбавки до 2030 року перевищує EUR 100. Перехід на умови DDP і резервування коштів під платежі покладають на експортера одночасно ризик розрахунку і фінансове навантаження.
З 2029 року, коли частка скасованих квот сягає 22.5%, а у 2030 році 48.5%, визначальним чинником стає технологічний маршрут, тобто розрив між інтенсивністю підприємства і бенчмарком ЄС. Пропозиція продовжити безоплатний розподіл квот до 2038 року, майбутня НСТВ і можливий виняток для України мають різний статус. Вони здатні змінити рівень платежу, проте не змінюють цього співвідношення чинників. У найближчі три роки вартість CBAM для підприємства залежить переважно від якості даних і контрактних умов, тоді як після 2029 року її визначає технологія виробництва.
UA Consulting допомагає оцінити вплив CBAM на економіку експорту і вибір ринків та супроводжує ухвалені рішення від оцінювання доцільності до запуску. Обговорити завдання
