Тип проєкту

Структурування операційного ризику

Галузь

Алюмінієві конструкції та інфраструктура відновлюваної енергетики

Роль UA Consulting

Залучено для побудови моделі співпраці та розподілу технічної відповідальності

Деталі не розкриваються через обмеження клієнта та регуляторні вимоги

Контекст

Український виробник алюмінієвих профільних систем розглядав диверсифікацію діяльності за межі будівельного застосування у напрям інфраструктурних проєктів. Компанія мала виробничі потужності та досвід виготовлення, але не володіла інженерною компетенцією у розрахунках навантажень для сонячних станцій. Вхід у цей сегмент вимагав співпраці з профільним інженерним партнером.

Іспанська інженерна компанія з досвідом у системах кріплення фотоелектричних станцій розглядала локальне виробництво для скорочення логістики та можливості реалізації проєктів у регіоні. Водночас така співпраця означала передачу частини виробничого процесу сторонній компанії, яка раніше не працювала у стандартах енергетичної інфраструктури.

Для української компанії це означало перехід у нову промислову категорію.

Для інженерної компанії це означало залежність від стороннього виробника у компонентах, що впливають на працездатність станції.

Питання полягало не у комерційній доцільності, а у можливості співпраці без неконтрольованої технічної відповідальності сторін.

Напруження рішення

Початкова модель співпраці виглядала як стандартний договір поставки конструкцій.

Однак у проєктах сонячної генерації виробник опорних систем фактично бере участь у забезпеченні працездатності електростанції.

Підписання типової угоди означало, що український виробник приймав зобов’язання, наслідки яких виникали не в момент поставки, а протягом усього строку експлуатації об’єкта.

Іспанська інженерна компанія відповідала за розрахунки, проєктування та конфігурацію.

Але за стандартної договірної моделі відповідальність за деформації, перекоси або невідповідність майданчика могла перейти до виробника як до сторони, що фізично виготовила конструкції.

Таким чином помилка у юридичній конструкції перетворювала виробничий контракт на довгострокове технічне зобов’язання.

Відмова від участі означала втрату нового напряму діяльності.

Підписання без зміни моделі означало прийняття відповідальності за результат, яким компанія не управляла.

Мандат

UA Consulting було залучено для визначення можливості побудови партнерської структури, що дозволяє вихід на ринок без передачі інженерного ризику виробнику та зі збереженням технічного контролю за інженерною стороною.

Завданням було зробити співпрацю операційно можливою, а не комерційно привабливою.

Підхід

У межах роботи було проаналізовано, як виникає відповідальність під час монтажу, а не на етапі виготовлення.

Декілька моделей співпраці виглядали рівнозначними з комерційної точки зору, але не з операційної.

Типовий договір постачальника було відхилено, оскільки зміни під час встановлення переводили виробника у статус відповідальної технічної сторони.

Ліцензійну модель відхилено через передачу інтерпретації проєкту локальному виробництву.

Структура була побудована на відокремленні права на проєктну документацію від виконання виготовлення.

Інженерні рішення залишалися прив’язаними до інженерної компанії, а виробник виготовляв виключно за підтвердженими параметрами.

Будь-яке відхилення повинно було оформлюватися як новий підтверджений параметр, а не як адаптація на майданчику.

Ключовий висновок

Ризик полягав не у точності виготовлення, а у розподілі інженерної відповідальності.

Навіть повна відповідність технічним вимогам робила виробника фактичним гарантом роботи електростанції у разі неправильного розподілу зобов’язань.

Рішення

Було прийнято модель розділеної відповідальності.

Інженерна компанія приймала параметри проєкту та працездатність системи.

Український виробник відповідав лише за відповідність виготовлених елементів затвердженій документації.

Договір передбачав, що будь-яка зміна проєкту автоматично переносить відповідальність на ініціатора змін.

Рішення перевело ризик з експлуатаційного у керований контрактно.

Реалізація та супровід

Після укладення угод змінилася модель взаємодії сторін.

Будь-які технічні коригування вимагали формального підтвердження джерела інженерного рішення.

Виробник перестав приймати неформальні зміни на майданчику та працював лише в межах затверджених параметрів.

Інженерна сторона зберегла контроль над розрахунками та логікою проєкту.

Реалізація відбувалася спільно, але обов’язки більше не залежали від тлумачення під час будівництва.

Наступні об’єкти будувалися за тією ж структурою без перегляду розподілу відповідальності.

Результат

Українська виробнича компанія увійшла в новий сегмент без прийняття довгострокових експлуатаційних зобов’язань.

Іспанська інженерна компанія зберегла контроль над технічним результатом проєкту.

Модель співпраці стала відтворюваною для наступних об’єктів без зміни структури відповідальності.

Клієнти та кейси

Клієнти

Кейси

Кейси